69% українців вважають, що Зеленський має залишатися на посаді президента до кінця воєнного стану - опитування
Переважна більшість українців - 69% вважають, що нинішній президент України Володимир Зеленський має працювати на посаді до кінця воєнного стану, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
"Вважають, що варто провести вибори – 15% (з них 4% говорять про призупинення воєнного стану і 11% – за внесення змін до відповідних законів і проведення виборів під час воєнного стану). Також є 10%, які підтримують варіант, згідно з яким у травні 2024 року Зеленський складає свої повноваження і до обрання нового президента його повноваження виконуватиме голова Верховної Ради", - зазначається у звіті за підсумками дослідження.
Зазначається, що сприйняття доцільності виборів залежить від довіри до президента. Серед тих, хто довіряє Зеленському, 87% вважають, що він має працювати до кінця воєнного стану без виборів. Водночас серед тих, хто не довіряє Зеленському, 38% згодні, щоб він до кінця воєнного стану працював на посаді президента, а 54% підтримують варіанти можливості зміни влади (з них 31% вважають за можливе проведення виборів, а 23% - про передання повноважень голові Верховної Ради).
У всіх регіонах думки з цього питання досить схожі.
При цьому незалежно від поглядів на необхідність виборів понад половина українців (53%) вважають, що Зеленський має брати участь у наступних виборах. У грудні 2023 року таких було 59%.
Водночас із 34% у грудні 2023 року до 43% у лютому 2024 року зросла частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном.
Відносно найменше підтримують участь Зеленського в наступних виборах жителі заходу та півдня, відносно найбільше - центру та сходу.
"Просування наративу, що в травні 2024 року президент втрачає легітимність, насамперед грає на руку ворогам України – це буде розхитуванням ситуації та єдності всередині країни та підривом підтримки України з боку західних союзників. Тим паче, що альтернативні сценарії за більш детального аналізу також містять потужні загрози легітимності та є факторами дестабілізації", - наголосив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він нагадав, що нині мільйони громадян перебувають за кордоном, мільйони - в небезпечних умовах або в окупації, сотні тисяч проходять військову службу. Відсутність можливості громадянам узяти участь у голосуванні як виборці та кандидати підриватимуть легітимність результатів (при цьому 65% українців негативно ставляться до голосування онлайн).
"Сценарій із переданням повноважень голові Верховної Ради містить, по-перше, проблему довіри і, відповідно, суспільної легітимності. Наприклад, зараз Руслана Стефанчука не знає досить багато українців, а серед тих, хто його знає, більше тих, хто не довіряє йому. Інші відомі публічні особи-депутати парламенту, які можуть претендувати на посаду голови, також не мають особливо відчутної довіри. По-друге, все одно лишається питання, як довго голова Верховної Ради може виконувати обов’язки президента без проведення виборів", - пояснив Грушецький.
Опитування проводилося протягом 5-10 лютого 2024 року. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1202 респондентів, які живуть у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (в межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, тимчасово не контрольованих владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.
В умовах війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.