Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляє, що Будапешт не зніматиме вето з проведення засідань Комісії Україна-НАТО, але не перешкоджатиме запрошенню міністрів закордонних справ України і Грузії на зустріч голів зовнішньополітичних відомств держав НАТО, повідомляє Радіо Свобода.

"Я можу погодитися з форматом зустрічі із представником України на засіданні міністрів закордонних справ НАТО, який буде схожий на той, який ми мали під час останнього саміту НАТО. Тоді були запрошені президенти Грузії і України. Ми не були проти. І якщо на зустріч міністрів НАТО в грудні будуть запрошені глави МЗС Грузії і України, ми теж на це підемо", - заявив П.Сійярто в понеділок у Брюсселі.

При цьому, за словами угорського міністра, Угорщина і надалі блокуватиме євроатлантичну інтеграцію України з огляду на те, що, на його думку, в проблемі мов меншин не було ніякого прогресу.

Глава МЗС Угорщини зазначив, що він не згоден з вимогами ЄС та НАТО вважати мовну суперечку між Україною і Угорщиною двосторонньою справою. "Україна не тільки порушує двосторонні угоди, а й міжнародні правила, включно зі своїми зобов'язаннями перед НАТО. Ми відкидаємо твердження, що це слід сприймати як двосторонню суперечку", - заявив П.Сійярто.

Як повідомлялося, 28 вересня 2017 року набрав чинності закон України "Про освіту", який, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами ЄС. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти.

Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України з ЄС і НАТО через закон про освіту, і відтоді кілька разів блокувала засідання комісії Україна-НАТО, застосувавши своє право вето.

В ЄС у липні закликали Україну дотримати права нацменшин і імплементувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту", ґрунтуючись на предметному діалозі з представниками нацменшин. Зокрема, в ЄС закликають Київ прийняти законодавство, що продовжує перехідний період до 2023 року і регламентує нерозповсюдження ст.7 цього закону, що стосується мови освіти, на приватні школи.