Українці переважно позитивно оцінюють діяльність парламентських фракцій "Європейська солідарність" і "Голос" і вважають, що діяльність фракції "Слуга народу" перешкоджає розвитку держави, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Як зазначають дослідники, під час опитування респондентів просили оцінити кожну фракцію, а також групу "Платформа за мир та життя", створену на основі колишньої фракції "ОПЗЖ", згідно з критерієм: чи йде діяльність фракції скоріше на користь України або перешкоджає розвитку держави?

"У випадку всіх фракцій більше тих, хто вважає, що ця фракція перешкоджає розбудові держави, ніж тих, хто вважає, що її діяльність йде на користь України. Переважно краще респонденти оцінили діяльність фракцій "Європейська солідарність" (36% вважають, що її діяльність йде на користь Україні проти 41%, які вважають, що, навпаки, перешкоджає розвитку) та "Голосу" (29% проти 35%). Далі йде фракція "Батьківщина" (25% проти 47%)", - зазначено у звіті за підсумками дослідження.

У випадку фракції "Слуги народу" 18% вважають, що діяльність фракції йде на користь України, а 65% вважають, що перешкоджає розвитку.

На запитання про групу "Платформа за мир та життя" 15% висловили думку, що її діяльність корисна для України, а протилежної думки дотримуються 50%.

Понад половина респондентів - 55% - позитивно оцінюють діяльність хоча б однієї фракції з переліку. При цьому є 16%, які для кожної фракції зазначили, що її діяльність "перешкоджає" розвитку України.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, зазначив, що Верховну Раду українці традиційно сприймають досить критично.

"Однак у цьому опитуванні ми бачимо, що оцінка діяльності окремих фракцій краща, ніж зазвичай сприйняття парламенту загалом. Крім цього важливо, що понад половина українців схвально ставиться принаймні до однієї фракції/депутатської групи", - зазначив Грушецький.

При цьому він нагадав, що навіть недосконалі за складом парламенти відігравали важливу роль у критичні періоди, як-от у 1991, 2004, 2014 роках.

"Можливо, це одна з причин, чому хронічно критичне ставлення до парламенту не трансформується в зниження інтересу до демократії, а більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент. Будемо сподіватися, що на шляху європейської інтеграції відбудуться необхідні зміни і в наступних опитуваннях ми зможемо зафіксувати вищі рівні задоволеності діяльністю і окремих фракцій, і парламенту загалом", - додав Грушецький.

Опитування проводили з 1 до 9 грудня 2024 року в межах всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус", до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій "Форум" додали запитання щодо оцінки українцями діяльності фракцій у парламенті. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій Урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів - це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.