Орендар має право в умовах карантину домогтися зниження орендної плати в суді, але реально ця процедура не працює

Орендар в умовах карантину має право домогтися в суді зниження орендної плати, але реально ця процедура не працює, повідомив керівник юридичної компанії "Організована правова група "Омерта" Євген Федосєєв.

"У разі відмови зменшення орендної плати орендар має право звернутися до суду з вимогою про примусове зменшення орендної плати. Після набуття законної чинності рішенням суду розмір орендної плати буде зменшено на відсоток і на період, зазначений у такому рішенні суду. Але реально ця процедура не працює, за деякими винятками", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи ухвалений у другому читанні законопроект №3377, який пропонує механізм підтримки орендарів на час дії карантину.

За словами юриста, знижки на оренду "залежать переважно тільки від порядності орендодавця".

"Щоб була можливість реально зменшити оренду або взяти канікули на період карантину, має бути ідеально й детально прописаний договір оренди, чого в більшості випадків немає. Як правило, договір оренди складений формально", - сказав він.

Федосєєв зазначив, що в багатьох випадках суб'єкти господарювання, які призупинили діяльність через карантин, змушені звертатися до Торгово-промислової палати по сертифікати про форс-мажор.

Він також наголосив, що сьогодні в нормативній базі не передбачено механізм визначення розміру пільгової орендної плати, зокрема в ситуаціях, коли через обставини, за які він не відповідає, орендар не має можливості користування майном. Згідно з Цивільним кодексом орендар звільняється від плати за весь час, упродовж якого він не міг використати майно через обставини, за які він не відповідає.

При цьому Господарський кодекс передбачає, що орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або значно погіршився стан об'єкта оренди.

"До обставин, за які орендар не відповідає, закон саме й зараховує карантинні заходи, що обмежують використання орендованого приміщення або доступ до такого приміщення третіх осіб. Якщо з повною неможливістю користуватися майном усе зрозуміло, й орендар має право вимагати звільнення від орендної плати, то з частковою неможливістю однозначної відповіді немає", - сказав він.

Коментуючи умови роботи суб'єктів господарювання під час карантину, юрист зазначив, що орендар має доводити обставини, на які він посилається.

"Карантин - не привід для задоволення будь-якої вимоги орендаря, а реальний випадок, коли бізнес або працює, або ні. Так, зокрема, в штаті орендарів можуть перебувати особи, які через відсутність транспорту фізично не могли дістатися робочого місця, а отже, не користувалися орендованим приміщенням", - сказав він.

Юрист наголосив, що додатковими доказами обставин, які можуть вплинути на зменшення орендної плати, може бути виписка з рахунків або з податкової звітності, що підтверджує скорочення доходу в період дії карантину, копії наказів про переведення працівників на віддалену роботу або показання свідків.

Водночас Федосєєв наголосив, що за ситуації, коли магазин не працював в орендованому приміщенні, проте продовжив роботу онлайн, довідки про зменшення доходів не стануть доказом невикористання орендованого приміщення.

Як повідомлялося, 23 червня народні депутати України підтримали в другому читанні норму законопроекту №3377, що надає право орендарям, які не працюють у період карантину, сплачувати виключно комунальні послуги й податки.

Раніше, 16 червня, нардепи проголосували в другому читанні законопроект №3377, що передбачає надання державної підтримки сфері культури, креативним індустріям, туризму, малому й середньому бізнесу у зв'язку з карантином, пов'язаним із поширенням коронавірусної хвороби.