Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляє про зволікання Кабінету міністрів в ухваленні підзаконних актів до закону "Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України".
"Як уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який здійснює функцію парламентського контролю скажу, що з одного боку ми бачимо, що система стає кращою. Ми це бачимо, в тому числі, із статистичних даних. Але з іншого боку у нас залишається величезна проблематика: на мій погляд, непобудована гарна система між органами влади по напрямку захисту постраждалих від СНПК", - сказав Лубінець на Міжнародній конференції з нагоди головування України в Міжнародному альянсі із запобігання сексуальному насильству в умовах конфлікту "Об’єднані заради справедливості: зміцнення партнерства для підтримки постраждалих від СНПК" у середу в Києві.
Він зауважив, що Верховна Рада в листопаді 2024 року ухвалила окремий спеціальний закон, в окремій статті якого було зазначено, що з моменту його оприлюднення уряду надається півроку для розробки та прийняття всіх підзаконних актів.
"Рік пройшов, постанов немає. Як ви думаєте, знову ж таки, як ми повинні це трактувати? Я зараз маю на увазі ми всі, українське суспільство, і в першу чергу люди, які постраждали від СНПК. Немає підзаконних актів, немає системи захисту, немає чіткого алгоритму: до кого звертатись, як отримати соціальну, медичну, психологічну допомогу", - заявив уповноважений.
Він подякував міжнародним партнерам за допомогу запуску деяких програм у цьому напрямі, але наголосив, що питання захисту прав громадян України - це питання України як держави.
"Міжнародні партнери нам можуть допомагати, ми їм за це дуже вдячні, але це короткотривалі програми. Держава повинна розробити такі механізми, щоб це було прозоро, відкрито і дійсно працювало в довготривалий перспективі", - додав Лубінець.
У листопаді 2022 року Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії оголосило про створення Глобального альянсу, і держави підписали політичну декларацію для покращення координації дій, обміну досвідом і забезпечення правосуддя для постраждалих від сексуального насильства під час конфліктів. У березні 2023 року Альянс офіційно розпочав свою діяльність із Україною як співголовою. Надалі головувати буде Демократична Республіка Конґо. Наразі у складі Глобального альянсу 33 держав та інших членів.
Як повідомлялося, Моніторингова місія ООН з прав людини (ММПЛУ) з 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року задокументувала 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, що стосувалися чоловіків, жінок, дівчат і хлопчиків.
