Кабмін схвалив проект рішення щодо продовження до 2024 року міжурядової угоди про співробітництво з Європейським космічним агентством

Уряд України затвердив проект угоди (у формі обміну листами) з Європейським космічним агентством (ESA) щодо продовження до 2024 року терміну дії укладеної в січні 2008 року міжурядової угоди з ЕSA про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях.

Проект відповідного розпорядження Кабінету Міністрів схвалено на засіданні уряду в середу за процедурою без обговорення.

Згідно з наявним в агентства "Інтерфакс-Україна" проектом документа, Кабінет Міністрів уповноважив підписати відповідну угоду щодо продовження терміну дії міжурядової угоди з ЕSA голову Державного космічного агентства (ДКАУ) Павла Дегтяренка.

Як зазначено в пояснювальній записці до документа, ухвалення розпорядження забезпечить збереження договірно-правової бази співпраці Україна - ESA та продовження до 24 лютого 2024 року терміну дії міжурядової угоди, термін дії якої закінчується 24 лютого 2019 року.

Як повідомлялося, уряд України уклав міжурядову угоду з ЕSA про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях у січні 2008 року, у березні 2014 року термін дії угоди було продовжено до 2019 року. До складу ESA входять 17 європейських країн.

Згідно з документом, сферами двостороннього співробітництва визначено: космічні дослідження - астрономія та астрофізика; дослідження Сонячної системи та Сонячно-Земна фізика; дослідження Землі (моніторинг навоклишнього середовища, метеорологія, аерономія та геодезія, запобігання стихійними лихам); телекомунікації (надання послуг і супутникова навігація); мікрогравітаційні дослідження (космічна біологія та медицина); обробку даних; розроблення та використання наземного сегменту; ракети-носії (РН).

Угода також окреслює, зокрема, спільне сприяння використанню продукції та послуг, розроблених у рамках програм ЕSА; сприяння освітній діяльності в галузі космічних наукових досліджень і технологій; надання експертної оцінки і допомоги в управлінні космічними проектами.

Серед ключових пріоритетів довгострокового співробітництва з європейськими партнерами в космічній сфері в Києві виділяють співпрацю у сфері створення глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) у рамках проекту загальноєвропейської глобальної навігаційної супутникової системи EGNOS/Galileo, у сфері глобального моніторингу в інтересах збереження безпеки і навколишнього середовища, зокрема в рамках проекту GMES, а також у сфері дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Нині Україна працює над створенням інформаційного хаба для реалізації підписаної в травні 2018 року угоди з ЄС щодо співробітництва в європейській програмі космічного моніторингу Copernicus.

Із 2012 року Україна також є партнером ЕSA в програмі створення нової європейської ракети-носія (РН) легкого класу Vega для виведення на сонячно-синхронну орбіту заввишки 1200 км супутників масою до 1200 кг, а також супутників масою 1500 кг на полярну орбіту заввишки 700 км. Маршовий двигун для 4-го ступеня РН RD-868P розробило держпідприємство "Конструкторське бюро "Південне" (КБП) і виготовило держпідприємство "ВО "Південмаш" (ПМЗ, обидва - Дніпро).

У рамках започаткової ЕSА в травні 2013 року комерційної експлуатації нової РН на космодромі Куру у Французькій Гвіані (Південна Америка) на сьогодні за програмою Vega здійснено 12 успішних пусків РН, зокрема поки що єдиний в 2018 році запуск у серпні, з першим метеорологічним супутником ESA Aeolus.

За даними розробника, новий рідинний двигун для європейської РН базується на основі ступеня розведення міжконтинентальної балістичної ракети-носія (МБР) РС-20 (SS-18 "Сатана"). У липні 2017 року українські учасники кооперації за програмою Vega продовжили укладений у 2012 році контракт з європейським підрядником - італійською Avio SpA на постачання серійних двигунів для РН Vega до 2020 року.