Основною темою дебатів міністрів закордонних справ країн Євросоюзу, які зберуться у понеділок у Люксембургу на Раду ЄС, будуть війна в Україні, допомога Києву та перспектива подальших європейських санкцій проти Росії.

Як повідомила минулої п'ятниці журналістам у Брюсселі високопосадовець ЄС, голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель доповість про свою поїздку до Києва з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вона також заявила, що стосовно українського питання Рада ЄС зосередиться на чотирьох аспектах своєї діяльності у зв'язку з агресією РФ проти України.

"По-перше, допомога Україні. Союз вже надав значну допомогу Україні політичну, фінансову, матеріальну, гуманітарну, і ми продовжимо підтримувати Україну всіма можливими способами", - сказала співрозмовниця ЗМІ.

По-друге, продовжила представник ЄС, санкції Євросоюзу проти Росії. Вона відзначила ухвалення п'ятого пакета обмежувальних заходів, які розцінила як "безпрецедентні та дуже жорсткі". "Ми готові швидко йти далі", – додала вона. Дискусія на цю тему буде продовжена.

По-третє, ЄС не має наміру послаблювати свої багатосторонні дипломатичні зусилля. За її словами, одним із результатів цієї діяльності є голосування в ООН за призупинення роботи Росії в Раді з прав людини. "Союз і його члени продовжать обговорювати з партнерами у всьому світі необхідність того, щоб у цьому питанні всі були на правильному боці історії", - сказала вона.

Зрештою, міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять стратегічну комунікацію ЄС та боротьбу проти дезінформації. Однією з цілей цієї роботи є те, щоб "Україна залишалася пріоритетом порядку денного світової політики".

При тому, що глави МЗС країн Євросоюзу приділять увагу подальшому розвитку санкційної політики щодо Росії, Рада ЄС поки що не готова обговорювати питання щодо ембарго на російську нафту, повідомила співрозмовниця журналістам.

"Це вимагає одностайності держав-членів. Ми бачимо залежність громадян від ресурсів, що надходять із Росії. Складність цього питання як технічна, так і політична", - сказала представниця ЄС.

За її словами, деякі держави-члени сьогодні не хочуть торкатися цього питання. Відмова від нафти чи газу не може бути здійснена з дня на день. Очевидно, що якщо відразу перекрити постачання, то не буде ні електрики, ні палива, і це те, що доводиться враховувати політичним керівникам держав-членів, пояснила вона у відповідь на репліки журналістів про те, що ЄС надмірно затягує питання із запровадженням нафтового ембарго проти Росії.

"Є держави-члени, які залежать на 100% від російських нафти і газу. Є країни, чия енергетична незалежність нульова чи майже нульова. Ситуація у держав-членів дуже різна", - зазначила чиновниця, додавши, що у короткостроковій перспективі швидке відключення від російських джерел енергії не для всіх є найпростішим питанням.

Тому, повторила вона, предметного обговорення ембарго на російську нафту на засіданні Ради ЄС поки що не буде.

Потім міністри обміняються думками щодо нової європейської стратегії з інтелектуальних, чистих та безпечних каналів зв'язку в цифровому, енергетичному та транспортному секторах - Global Gateway.

Під час робочого обіду глави МЗС країн ЄС проведуть неформальний обмін думками з міністрами закордонних справ Норвегії Аннікен Хуітфельдт та Ісландії – Тордіс Колбрун Рейкфіорд Гільфадоттир.