Президент Росії Володимир Путін під час щорічного звернення до Федеральних зборів не зачепив український порядок денний, оскільки він не є актуальним для російських виборців напередодні виборів до Державної думи у вересні 2021 року, а також на тлі поточної соціально-економічної обстановки в Росії, вважає політолог, співзасновник Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" Олег Саакян.
"Насамперед це пов'язано з виборами в Росії. Низькі рейтинги. Внутрішній порядок денний куди більш актуальний. Очевидно, що українська тема для російського виборця не є мобілізуючою. Цілком імовірно, що вона вже "набила оскому". Я можу припустити, що в Росії зробили моделювання поточної ситуації і побачили, що Путіну не варто її торкатися під час звернення до Федеральних зборів", - повідомив Саакян у коментарі інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна".
Він також додав, що "український порядок денний неактуальний і на тлі несприятливої соціально-економічної ситуації в Росії і через геополітичну невизначеність".
"Російські війська біля українських кордонів - це теж невизначеність. Наразі сказати щось конкретне - це дати можливість вхопитися за це й отримати реакцію. Я думаю, що Путін поки що витримує паузу і витримуватиме щонайменше до кліматичного саміту, де, можливо, щось і скаже", - додав політолог.
Як зазначив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, "Путін проводить політику ігнорування сучасної української влади, оскільки не вважає її компетентною і здатною на діалог".
"Путін ігнорує Зеленського. Він говорить із Макроном, Меркель. Як ми пам'ятаємо вже було - про Україну без України. Або може під час можливої зустрічі провести переговори з Байденом. Це продовження політики ігнорування української влади і політики її невизнання. Він не вважає компетентними Зеленського або Кулебу. Тому Путін говорить і говоритиме з тими, з ким, як вважає, можна домовитися і кого вважає рівними собі за статусом", - сказав Карасьов.
У свою чергу директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко вважає, що "відсутність української тематики у зверненні президента Росії до Федеральних зборів має прив'язку до дат та історичних подій".
"Це послання за своїм політичним статусом набагато нижче, ніж у політичній культурі Росії 9 травня, тобто День перемоги. Потрібно також виходити і з того, що 20 квітня - в день народження Гітлера - Путіну говорити небажано. Всі розуміють, що буде пряма аналогія. Не буде він давати меседжі й 21 квітня - у день, коли звертається до Федеральних зборів, де він одразу окреслив внутрішньоросійський порядок денний", - поділився Небоженко.
Водночас політолог упевнений, що "Путін зверне увагу на Україну в травні".
"Ближче до травня можуть піти погрози Путіна на адресу України. Інтенсив піде десь із 15 травня, а до цього очікувати будь-яких заяв щодо України не варто", - повідомив він.
На думку експерта корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтина Матвієнка, "у щорічних зверненнях Путіна ще з 2015-2016 років український наратив був присутній все менше".
Путін у середу виступив у Манежі зі щорічним посланням Федеральним зборам, закликавши співвітчизників не втрачати пильності у зв'язку з пандемією коронавірусу, а також запропонував нові заходи для оздоровлення росіян і позначив шляхи вирішення демографічної проблеми. Путін також застеріг Захід від переходу "червоної межі" щодо Росії, нагадавши про її лідерство у створенні бойових систем нового покоління.
