Конституційний Суд (КС) було створено як інструмент захисту Основного закону, зараз Конституцію треба захистити від її "вартових", заявив національний радник з юридичних питань координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.

"В історії конституціоналізму є таке поняття, як "суїцидальна конституція", тобто конституція, яка не здатна захистити себе від посягань з боку авторитарних політичних сил. Українська Конституція не є суїцидальною, вона містить цінності, принципи та інструменти, які здатні її захистити. Проте, якщо ці інструменти опиняються в руках недобросовісних людей, ми отримуємо феномен "убивства Конституції".

КС було створено як інструмент захисту Конституції. Зараз Конституцію треба захистити від її "вартових", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю.

Що стосується ініціативи президента щодо повного перезавантаження КС, Водянніков наголосив, що корупція, зокрема корупція в судах і КС, становить безпосередню загрозу демократичному правопорядку та конституційному ладу, тому, для забезпечення стабільності й ефективності функціонування демократичної системи, на державу покладається конституційний обов'язок вжити заходів для захисту демократичного ладу.

"Корупція, а тим паче її безкарність, несумісні з верховенством права і основоположними цінностями нашої Конституції. Цим підриваються конституційні зобов'язання щодо поваги людської гідності, дотримання рівності та дотримання прав і свобод людини. Корупція - це антитеза відкритому, відповідальному демократичному правлінню, ідея якого - в основі української Конституції", - пояснив він.

За словами експерта, рішення винести питання про рішення КС на розгляд РНБО є виправданим.

"Корупція, як я говорив, становить загрозу безпеці держави. РНБО - конституційно заснований координаційний орган з питань національної безпеки і оборони. Президент має право скликати РНБО в будь-яких випадках, коли вважає, що існує загроза національній безпеці. У цьому випадку, дійсно, ситуація може бути кваліфікована як загроза національній безпеці", - наголосив Водянніков.

Він зазначив, що існує й альтернативний шлях вирішення - добровільна відставка суддів КС.

"Проте і в цьому випадку слід також внести суттєві зміни до процедури добору суддів КС. Конституційною реформою 2016 року в Конституції було закріплено принцип конкурсного відбору. Проте на рівні закону про КС, лише для президентської квоти були встановлені відповідні конкурсні процедури. Парламентська та суддівські квоти обираються не відповідно до цього конституційного принципу. Це треба терміново виправити", - заявив експерт.

На його думку, є три моменти, які слід враховувати.

"По-перше, вибори нового складу мають відбуватися відповідно до вимог Конституції про конкурсні засади відбору. Тобто парламент має насамперед внести зміни до профільного закону про КС у частині процедури добору суддів", - сказав він.

По-друге, додав він, КС унаслідок цієї ситуації зазнав величезної іміджевої шкоди й отримав вотум недовіри від суспільства. Новий склад зіткнеться з необхідністю відновлення суспільної довіри і свого місця на політичній карті.

"По-третє, постане питання відновлення незалежності КС. Той удар, якого КС завдав сам собі, ухваливши необґрунтоване рішення, відчуватиметься ще довгий час", - зазначив Водянніков.

Він повідомив, що рішенням КС було завдано дуже серйозного удару міжнародному іміджу України.

"Створення НАЗК і його функціонал були розроблені, виходячи з найкращих міжнародних практик, включно з стандартами Ради Європи, ОЕСР, відповідними принципами конституційної юриспруденції. На президента покладено конституційний обов'язок як гаранта Конституції забезпечити її дотримання і, у виняткових випадках, таких як цей, захист. Рішення, запропоноване президентом, є скоріше політичним, ніж юридичним. Проте, думаю, що міжнародна спільнота з розумінням поставиться до виконання цих виняткових повноважень у цьому контексті", - вважає Водянніков.

Погляди, викладені в цьому коментарі, є виключно особистими поглядами Олександра Водяннікова й не обов'язково збігаються з позицією координатора проектів ОБСЄ в Україні та не є офіційною позицією ОБСЄ.