Ослаблення Кишинева може сприяти поширенню гібридного впливу РФ і посиленню ризиків для українського півдня

Міністерство закордонних справ України вважає, що політичне ослаблення Кишинева може створити основу для поширення російського гібридного впливу, що може в майбутньому становити небезпеку і для українського півдня.

"Ми бачимо, що кремлівський режим "тиражує" практику федералізації щодо інших держав. Тому для нас важливо, щоб політичні сили в Молдові змогли, діючи в рамках правового поля, знайти спільне рішення, яким би важким воно не було, адже політичне ослаблення Молдови може створити сприятливий "плацдарм" для поширення російського гібридного впливу і втручання у внутрішні процеси і всередині Республіки, і за її межами", - сказала речник МЗС Катерина Зеленко агентству "Інтерфакс-Україна" в середу.

Зеленко наголосила, що для Української держави критично важлива європейська, демократична Молдова.

"Ми на боці народу Молдови і поважаємо його вибір, а тому не ставимо під сумнів рішення парламенту Молдови. Водночас ми також маємо поважати рішення інших державних інститутів країни. Саме тому ми закликаємо всіх політичних гравців у Республіці Молдова вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу, щоб уникнути силового протистояння і в підсумку знайти виважене рішення, яке стабілізує ситуацію і сприятиме руху держави вперед", - зазначила дипломат.

Зеленко поінформувала, що Київ уважно стежить за ситуацією. Так, за її словами, глава МЗС України Павло Клімкін перебуває в постійній взаємодії із західними партнерами в ЄС і США щодо розвитку ситуації в Молдові. Український дипломат, представник України з питань придністровського врегулювання Віктор Крижанівський перебуває в Кишиневі, де проводить зустрічі з учасниками політичного процесу.

"Ми також бачимо посилення присутності РФ на території Придністров'я. Якщо зараз дати змогу кремлівському режиму розгорнути свій гібридний маневр всередині Молдови, то в майбутньому це становитиме небезпеку і для українського півдня", - резюмувала Зеленко.

Як повідомлялося, лідера правої партії "Дії та солідарності" Майю Санду парламент 8 червня призначив прем'єр-міністром Молдови. Однак Конституційний суд визнав рішення парламенту незаконними. Суд 9 червня на час відсторонив від посади президента Ігоря Додона, надавши колишньому прем'єр-міністру Павелу Філіпу повноваження щодо розпуску парламенту. Він відразу ж підписав указ про розпуск парламенту і призначення дати дострокових виборів на 6 вересня.

9 червня парламент Молдови затвердив склад нового уряду й оголосив країну "захопленою державою", яку потрібно звільняти. Це сталося після того, як Конституційний суд ухвалив, що президент зобов'язаний розпустити парламент і призначити дату дострокових виборів, оскільки протягом 90 днів після затвердження результатів виборів парламент не зміг сформувати новий уряд.

Партія соціалістів і правий блок ACUM вважають, що відведений термін не завершився, оскільки в Конституції йдеться про термін у три місяці, а не 90 днів.