Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок на тлі масових протестів "жовтих жилетів" заявив, що з наступного року у Франції буде збільшено мінімальну заробітну плату.

"Щомісячний мінімальний розмір оплати праці буде збільшено на 100 євро, починаючи з 2019 року", - сказав він під час телезвернення до співгромадян, уточнивши, що ці додаткові витрати візьмуть на себе не роботодавці, а влада.

Крім того, за словами президента, з наступного року робота в понаднормові години оплачуватиметься без стягнення податків.

"Я попрошу всіх роботодавців, які можуть це зробити, виплатити премії за підсумками року, з яких не стягуватиметься податок", - додав Е.Макрон.

Французький лідер наголосив, що громадяни країни мають жити гідно.

Коментуючи застосовувані заходи, глава держави назвав свої дії частиною впроваджуваного "економічного та соціального надзвичайного стану".

Говорячи про протести й заворушення, президент Франції зазначив, що рішуче виступає проти насильства.

"Ніяка злість не виправдовує нападів на поліцейських, жандармів, а також заподіяння шкоди магазинам і громадським установам", - сказав Е.Макрон.

Під час виступу він визнав, що при вирішенні деяких проблем припускався помилок. При цьому президент нагадав про те, що багато труднощів, з якими нині стикаються французи, - це не так його провина, як результат рішень, які влада приймала протягом останніх 40 років.

У французьких профспілках уже коментують заяви французького президента, зазначаючи, що його пропозиції недостатні й не вирішать проблем трудящих.

Так, в одній із найвпливовіших профспілок, Загальній конфедерації праці (ЗКП), закликали до нових акцій протесту.

Лідер цієї профспілки Філіпп Мартінез в ефірі радіостанції "Франс енфо" закликав проводити демонстрації з 14 грудня "спільно з "жовтими жилетами".

Раніше після серії акцій протесту "жовтих жилетів" влада Франції вже пішла на поступки, і Е.Макрон оголосив про рішення не підвищувати податок на пальне.

Як повідомлялося, в середині листопада у Франції почали відбуватися перші масштабні акції протесту проти підвищення цін на пальне. Акції організовував рух "Жовті жилети", основна частина якого - незадоволені автомобілісти. Вибір такої назви пов'язаний із тим, що учасники протесту одягали світловідбивні жилети жовтого кольору, які є в машинах усіх водіїв.

Спочатку демонстранти вимагали лише скасування рішення про підвищення податку на бензин, проте згодом перелік вимог розширився. Протестувальники почали висловлювати невдоволення політикою влади загалом. Вони вимагали підвищення мінімальної зарплати, індексації пенсій, забезпечення захисту французької промисловості, а також боротьбу з безробіттям і надання допомоги безпритульним.

Рух не пов'язаний із жодною політичною партією, не координується із профспілками. У нього немає чіткої ієрархії: багато вказівок демонстранти отримують від однодумців через соцмережі.

Спочатку акції мали здебільшого мирний характер. Однак поступово протести почали посилюватися й радикалізуватися. Пік протестного руху припав на 1 грудня, тоді в акціях узяли участь десятки тисяч людей, причому протести переросли у справжні заворушення і погроми. 8 грудня на вулиці Парижа знову вийшли незадоволені французи, однак акції були менш масовими, але супроводжувалися інтенсивними протистояннями протестувальників із поліцією.