У Міністерстві закордонних справ України заявляють, що можливість приєднання до Глобальної угоди про безпечну, впорядковану та законну міграцію українська сторона розгляне за наявності сприятливих умов, на іншому етапі.

У спільному коментарі МЗС і Державної міграційної служби України з нагоди Конференції ООН для прийняття цієї угоди зазначено, що Українській державі в своїй новітній історії довелося зіткнутися з безпрецедентним викликом: збройна агресія Російської Федерації призвела до незаконної окупації Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, спробам їхньої анексії та поширення Росією міжнародного збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей.

"Ці злочинні дії перетворили близько 1,5 мільйона громадян України на вимушених переселенців. Українська сторона докладає усіх можливих зусиль, щоб забезпечити права та потреби внутрішньо переміщених осіб, але попереду ще багато роботи, яка вимагає значних матеріальних та фінансових ресурсів. Враховуючи викладене, Україна розгляне можливість приєднання до Глобальної угоди про безпечну, впорядковану та законну міграцію на іншому етапі за сприятливих умов", - наголошується в коментарі.

У повідомленні зазначено, що Глобальна угода стала результатом багатьох раундів міжурядових переговорів, що відбулися в лютому-липні 2018 року. Делегація України на чолі з представником Державної міграційної служби, сформована розпорядженням президента України, брала участь у цих переговорах.

Як повідомлялося 10 грудня Міжнародна конференція ООН, що відбувається в Марракеші (Марокко), прийняла Глобальний пакт про безпечну, впорядковану та регульовану міграцію. Документ носить рекомендаційний характер та юридично необов'язковий.

У пакті має бути прописано "безпечні, впорядковані та засновані на правилах" стандарти міграції. В основі 18-місячних переговорів щодо документа було покладено постанову Генасамблеї ООН від вересня 2016 року. Тоді було проведено голосування на підтримку планів ООН, спрямованих на посилення захисту біженців та іммігрантів, а також на розширення підтримки тих країн, які приймають більшість біженців.