Розенко: Між українським і польським народами немає проблемних питань, які неможливо врегулювати шляхом діалогу

Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко констатує, що між Україною та Польщею діє стратегічне партнерство, всі проблемні питання, пов'язані з історичною пам'яттю, можна врегулювати за допомогою діалогу.

"Сьогодні ми можемо з упевненістю констатувати, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею діє і йому немає альтернативи. Між нашими народами немає жодних проблемних питань, які ми не були б здатні і зобов'язані врегулювати шляхом діалогу в дусі дружби і добросусідства", – сказав П.Розенко, виступаючи біля Меморіалу жертв тоталітаризму в Харкові в суботу, де присутній віце-прем'єр Польщі Петро Глинський.

За словами українського віце-прем'єра, останнім часом "поборено паростки негативних емоцій", українська і польська сторони проявили відкритість до подальшого конструктивного співробітництва, зокрема, в питаннях збереження місць пам'яті і поховання жертв воєн і політичних репресій.

"Нашим спільним покажчиком шляху має бути християнська мораль і прагнення жити в мирі та злагоді, будувати наші відносини на те, що нас об'єднує, а не роз'єднує", – зазначив він.

П.Розенко наголосив, що спільний ворог України та Польщі – "путінський режим Росії" – хоче, щоб "ми ніколи не знайшли розуміння у чутливих питаннях нашого історичного минулого". "Але я переконаний, що нашим ворогам рано відкорковувати шампанське, тому що на відміну від них наші народи вміють робити правильні висновки з історії. Найголовніший висновок один – в єдності наша сила", – додав він.

Віце-прем'єр України констатував, що не можна змінити історію, але можна "творити сьогодення і майбутнє".

"Мудрість народів в тому, щоб навіть найбільш спірні моменти і виклики ми могли перетворити в нові можливості та перспективи співпраці. Думаю, саме сьогодні в умовах викликів і загроз нашій спільній безпеці ми здатні відкрити новий етап конструктивних відносин та співробітництва, зокрема, в питаннях історичної пам'яті, і це стане нашою спільною зброєю у протистоянні російській агресії", – підсумував П.Розенко.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", на церемонії вшанування пам'яті жертв тоталітаризму присутні члени катинських сімей (родичі розстріляних поляків). Присутні поклали до меморіалу вінки в колірній гамі українського і польського прапорів та вшанували пам'ять хвилиною мовчання. Крім того, був салют, зараз відбувається богослужіння.

Близько 4 тис. польських офіцерів і понад півтисячі мирних польських громадян були розстріляні і поховані у шостому кварталі Лісопарку в Харкові. Тут також поховані тисячі українців, євреїв, росіян та представників інших національностей.

Загалом жертвами "польської операції" НКВС стали близько 140 тис. поляків. Після закінчення радянсько-польської війни у вересні 1939 року військовополонені офіцери польської армії були етаповані в спеціальні табори НКВС, одним з яких був Старобільський табір у Луганській області. Звідти навесні 1940 року їх відправили у в'язницю НКВД у Харкові, де розстрілювали без повноцінного суду та слідства. Розстріли тривали протягом кількох тижнів. Ховали на околиці, там, де раніше були поховані українці, які стали жертвами репресій.