Інтерфакс-Україна
11:15 11.04.2017

ВР розглядає законопроект про КС у 2-му читанні - потрібно вивчити майже 750 поправок

3 хв читати
ВР розглядає законопроект про КС у 2-му читанні - потрібно вивчити майже 750 поправок

Верховна Рада розпочала розгляд у другому читанні законопроекту про Конституційний Суд України (№5336-1).

За словами голови Верховної Ради Андрія Парубія, народним депутатам належить розглянути 747 поправок до даного законопроекту.

Як повідомлялося, 9 лютого парламент прийняв у першому читанні проект закону про Конституційний Суд України. Цей законопроект імплементує зміни до Конституції щодо правосуддя, що набули чинності 30 вересня 2016 року, щодо порядку організації та діяльності КС, статусу суддів Конституційного Суду, встановлює норми щодо підстав та порядку звернення до суду, процедури розгляду ним справ та виконання судових рішень.

Один з авторів законопроекту народний депутат Сергій Алексєєв (фракція "Блок Петра Порошенко", комітет з питань правової політики і правосуддя) пояснив, що пропонується розширити повноваження Конституційного Суду, зокрема він буде розглядати конституційні скарги, давати висновки щодо відповідності Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативи.

"Із повноважень Конституційного Суду вилучені невластиві йому функції - це тлумачення законів. Закони тлумачить судова практика", - сказав співавтор проекту закону.

Разом з тим він додав, що змінена організаційна структура КСУ - в складі суду будуть діяти Велика Палата - всі 18 суддів, два сенату - по 9 суддів в кожному і 6 колегій - по 3 судді в кожній.

"Велика Палата Конституційного Суду України розглядає питання по суті в межах повноважень Конституційного Суду, визначених Конституцією. Сенат КСУ розглядає питання відповідності Конституції і законам України щодо конституційної скарги особи. Колегія Конституційного Суду - вирішення питань щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням , конституційну скаргу ", - пояснив С.Алексєєв.

Народний депутат зазначив, що законопроект визначить статус суддів КС, а також дозволить забезпечити ефективне функціонування інституту конституційної скарги громадян.

С.Алексєєв додав, що законопроект передбачає конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді КС. "Кожен з трьох суб'єктів призначення - президент, Верховна Рада і з'їзд суддів - будуть формувати конкурсні комісії для добору суддів", додав народний депутат.

Він наголосив, що прописана в проекті закону процедура відбору дозволить призначити нових, професійних, незалежних суддів і якісно оновити склад КС України.

За словами співавтора законопроекту, розгляд конституційних скарг КС допоможе скоротити потік скарг громадян України до Європейського суду з прав людини і, відповідно, знизить рівень виплат компенсацій за його рішення з державного бюджету України.

Згідно з текстом законопроекту, до повноважень КС належить вирішення питань про відповідність Основному закону України (конституційності) законів України щодо конституційної скарги особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні у її справі закон України суперечить Конституції України.

Суддею КСУ зможе бути громадянин України, який володіє українською мовою і на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж профдіяльності не менше 15 років. Суддів призначати на 9 років без права бути призначеними повторно.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Вибори всіх гілок влади у разі "умовного миру" можуть завершитися колапсом – Арахамія

Арахамія анонсував нову стратегію партії "Слуга народу" в умовах війни та допустив, що покине політику з настанням миру

Угода буде або погана, або дуже погана, або її не буде – глава "Слуги народу" в Раді Арахамія

Порошенко закликав підтримати найменування вулиці на честь Андрія Парубія у центрі Києва

Корнієнко: в умовах війни партія "Слуга народу" має посилювати роботу на місцях і підтримку людей

"Євросолідарність" та "Голос" внесли в Раду законопроєкт про перерозподіл коштів держбюджету-2026 на ЗСУ

Українці найбільше довіряють ЗСУ, ДСНС і добровольцям, найбільша недовіра до Верховної Ради, держапарату та уряду

ЄС не має одностайності щодо фінансування України на 2026-2027рр., тому єдине рішення – "репараційна позика", яке може бути ухвалено кваліфікованою більшістю – дипломат

Навроцький: я маю відчуття, що Зеленський почав сприймати Польщу як щось само собою зрозуміле

Ердоган застеріг РФ і Україну від атак у Чорному морі

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА