Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала корупцiю серйозною проблемою в Європi, що створює загрозу верховенству права, й у зв'язку з цим закликала держави-члени РЄ посилити боротьбу з цим явищем.

Про це йдеться в резолюцiї ПАРЄ "Корупцiя як загроза верховенству права", ухваленiй у середу в Страсбурзi пiд час пленарного засiдання ПАРЄ.

Автором резолюцiї є депутат вiд Естонiї Маїлiс Репс. Резолюцiю пiдтримали 119 голосами зi 121, один проти й один утримався.

У резолюцiї зазначено, що корупцiя ставить пiд загрозу нормальне функцiонування державних установ i вiдволiкає державну дiяльнiсть вiд свого призначення, яка полягає в служiннi суспiльним iнтересам. У зв'язку з цим ПАРЄ впевнена, що Рада Європи, її Парламентська асамблея i держави-члени "мають бути в авангардi боротьби з корупцiєю".

"Корупцiя пiдриває державнi iнститути, закон i зменшує довiру громадян до своїх урядiв. Вона також має руйнiвний вплив на права людини. Держави мають ухвалити жорсткi закони проти корупцiї та прагнути бiльшої прозоростi у фiнансовому секторi, боротьбi з вiдмиванням брудних грошей", - переконанi в ПАРЄ.

Сама резолюцiя має загальний характер, без зазначення конкретних країн i прикладiв, iз закликом до держав-членiв ратифiкувати мiжнароднi документи у сферi боротьби з корупцiєю, якщо такi ще не ратифiковано, тiснiше працювати з мiжнародними органiзацiями, такими як Група держав проти корупцiї (ГРЕКО) та Комiтет експертiв з оцiнки заходiв боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму (MONEYVAL). Резолюцiя також закликає нацiональнi парламенти зробити свiй внесок шляхом створення конкретних парламентських процедур контролю.

Тiльки в пояснювальнiй записцi доповiдача до резолюцiї зазначено конкретнi країни з посиланням на iндекс корупцiї. "У 2012 роцi iндекс сприйняття корупцiї Transparency International назвав п'ять держав-членiв Ради Європи пiсля сотнi в списку 174 держав: Вiрменiя (105); Албанiя (113); Росiя (133), Азербайджан (139) i Україна (144)", - апелює доповiдач.

У пiдроздiлi пояснювальної записки "Корупцiя у виконавчих органах та органах мiлiцiї" доповiдач називає Україну у зв'язку з корупцiєю в мiлiцiї, навiвши як приклад справу Олексiя Пукача, якого "визнали винним у вбивствi журналiста нiбито за схваленням покiйного мiнiстра внутрiшнiх справ Юрiя Кравченка". Тут також наведено приклади Францiї, Грецiї та Росiї.

У пiдроздiлi "Корупцiя в судовiй системi" доповiдач також називає Україну у зв'язку зi справою суддi Верховного Суду Олександра Волкова, звiльненого з посади з порушенням Європейської конвенцiї прав людини та поновленого на нiй рiшенням Європейського суду з прав людини. Тут також зазначенi Росiя, Болгарiя, Туреччина й Азербайджан.

Україна згадується ще тiльки в пiдроздiлi "Засоби для боротьби з корупцiєю" у зв'язку зi справою екс-прем'єра Юлiї Тимошенко. "Багато ще потрiбно зробити в цьому напрямi, але випадок з Україною, де антикорупцiйнi заходи було використано в полiтичних цiлях, також свiдчить, що до цих питань треба ставитися обережно й обачно. Звинувачення у зловживаннi службовим становищем, висунуте проти колишнього прем'єр-мiнiстра України Юлiї Тимошенко, насправдi є прикладом того, що жорсткими положеннями кримiнального права, покликаними боротися з корупцiєю, можна зловживати для полiтично мотивованого, вибiркового переслiдування провiдних членiв опозицiї".