Європейські країни обговорюють можливість відправки військ в Україну в разі припинення вогню або укладення мирної угоди, кажуть чиновники і дипломати, повідомляє агентство Reuters у середу.

Згідно з інформацією агентства, переговори під керівництвом президента Франції Еммануеля Макрона перебувають на ранній стадії, але вони вже виявили розбіжності щодо можливих цілей і мандата такої місії і навіть розумності постановки цього питання зараз.

В умовах, коли Київ відступає у війні, європейські лідери хочуть не дати президенту Росії Володимиру Путіну зрозуміти, що настав час для переговорів і що йому вдасться зберегти свої військові завоювання. Вони наполягають на тому, що зосереджені на збільшенні військової та економічної допомоги Україні і не убачать ознак того, що Путін готовий до переговорів.

Проте, за лаштунками деякі офіційні особи розглядають можливість надання європейськими країнами гарантій безпеки Україні, зокрема за допомогою десятків тисяч солдатів на українській землі.

Такі сили підвищать ризик прямої конфронтації з Росією і розтягнуть європейські збройні сили, запаси зброї яких виснажилися через допомогу Україні та які звикли покладатися на підтримку США під час виконання великих місій.

Як повідомляють джерела Reuters, Дональд Трамп на переговорах з Еммануелем Макроном і Володимиром Зеленським у Парижі 7 грудня відкинув участь американських військ у забезпеченні припинення вогню і заявив, що цю роль мають відігравати лише європейці.

Це може означати відправлення європейців в Україну, незалежно від того, чи отримає Київ гарантії безпеки через вступ до НАТО - як він сподівається - або через двосторонні запевнення. Великі європейські країни, такі як Франція, Німеччина, Італія, Польща та Велика Британія, можуть становити основну частину сил, кажуть чиновники.

Однак, Макрон зіткнувся з негативною реакцією на цю пропозицію з огляду на політичну делікатність відправки військ із такою місією.

Після переговорів з Макроном минулого тижня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава не планує приєднуватися до таких сил.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у понеділок, що Берлін, найімовірніше, зіграє роль у забезпеченні припинення вогню, але поки що зарано говорити про те, які сили будуть потрібні.

Зеленський сказав, що це питання може бути порушено, коли глава НАТО Марк Рютте прийме президента України та інших європейських лідерів у Брюсселі в середу ввечері.

Водночас Рютте сказав минулого тижня, що він закликав колег у НАТО та Україні "бути дещо стриманішими" під час обговорення майбутніх сценаріїв.

"Наразі, якщо ви обговорюєте все це відкрито, навіщо Путіну сідати за стіл переговорів, адже він отримає те, що хоче", - сказав Рютте.

За словами аналітиків, під час дебатів з'ясувалося, чи буде майбутня європейська місія виконувати традиційні миротворчі функції, як-от спостереження за лінією припинення вогню, чи забезпечувати надійне стримування проти подальшого російського нападу.

Італійські офіційні особи говорили про миротворчість, тоді як французькі та українські офіційні особи зосередилися на стримуванні.

Сили стримування можуть бути сформовані коаліцією з п'яти-восьми країн, сказав український посадовець, посвячений у деякі з обговорень.

Аналітики і чиновники дають різні оцінки чисельності таких сил, наголошуючи, що багато чого залежатиме від конкретного завдання. За словами Франца-Штефана Гаді, австрійського фахівця з військового планування, який нині працює в Міжнародному інституті стратегічних досліджень, "за схеми ротації, коли підрозділи готуються до розгортання та відновлюються після розгортання, до місії одночасно може бути залучено близько 100 тис. військовослужбовців".

"Це, безумовно, сильно розтягне європейські сухопутні сили", - сказав Гаді.

Один із європейських чиновників із питань безпеки, який говорив на умовах анонімності, також сказав, що може знадобитися до 100 тис. військовослужбовців.

За словами Гаді, такі сили можуть бути сформовані, якщо деякі європейські країни скоротять інші місії, такі як підтримання миру на Балканах. Європа, США та інші партнери направили близько 60 тис. військовослужбовців до Боснії та 50 тис. до Косова в 1990-х роках, але зараз ці місії набагато менші.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що міжнародні сили мають діяти під егідою Організації Об'єднаних Націй. Але інші чиновники кажуть, що це надасть Росії, постійному члену Ради Безпеки ООН, занадто великий вплив.

За словами аналітиків, європейцям також, імовірно, доведеться переконати Сполучені Штати в необхідності якоїсь участі, хоча б у вигляді розвідки та іншої оперативної допомоги.

Також залишаються незрозумілими потенційні правила застосування зброї.

"Що станеться, якщо в європейського солдата вистрілять?" - запитав французький військовий чиновник.