Оцінка українцями корупції в Міноборони: прихильники негайних наслідків і ретельнішого розслідування розділилися порівну - опитування
Скандал із корупцією в Міністерстві оборони України, що розгорнувся на початку 2023 року, поляризував українське суспільство, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому.
"У лютому 2023 року ми поставили респондентам запитання, яким є їх ставлення до розслідувань імовірної корупції в Міністерстві оборони: чи це мають бути негайні кадрові рішення на тлі гострої важливості під час війни, чи це мають бути ретельні, хоч і можливо більш тривалі, розслідування, щоб не провокувати нестабільність у міністерстві та не шкодити обороні. Як можна бачити, це питання поляризувало українців: 46% вважають, що краще ретельніше й довше розслідувати, а водночас стільки ж (47%) респондентів вважають, що мають бути негайні рішення щодо найменшої підозри в корупції", - зазначено у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому у вівторок.
Водночас дослідники наголошують, що позиція у справі навколо корупції в Міноборони не пов'язана з депресивними настроями: в обох групах абсолютна більшість виступила проти територіальних поступок агресору. Також обидві групи однаковою мірою демонструють оптимізм у війні з Росією.
"Україна, вочевидь, буде й надалі стикатися з ситуаціями внутрішньої дестабілізації. Незалежно від того, чи посіяні зерна для потенційних конфліктів російським ворогом (чи недалекоглядними егоїстичними українськими суб'єктами), чи мають об'єктивне українське походження, для саме корупційних скандалів в Україні є дуже поживний ґрунт. Ідеться про хронічну недовіру до інституцій, що мають забезпечувати справедливість у суспільстві - судів і прокуратури. Українці наразі демонструють щирий захват і високу довіру до оборонних інституцій, як-от ЗСУ чи СБУ. Навіть щодо поліції, яка сприймається як важливий інститут опору, ми бачимо стрімке зростання довіри. Однак найгірші та найнижчі показники довіри - саме до судів і прокуратури", - зазначають експерти.
Опитування проводили 14-22 лютого 2023 року методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням). Загалом опитано 2 002 респонденти, які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включали жителів територій, тимчасово неконтрольованих владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема якщо ще в травні серед усіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то у 2023 році через вимкнення окупантами телефонного зв'язку вдалося опитати лише двох респондентів (із 2 002), які нині проживають в окупованих населених пунктах. Зазначається, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо різнилися, але водночас загальні тенденції були доволі схожі. Тобто неможливість нині опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів.
