Підготовлений Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ) план операції із затримання групи найманців, підозрюваних в участі в бойових діях на Донбасі, схвалило політичне керівництво України в липні 2020 року, повідомляють розслідувачі Bellingcat.

"За словами трьох колишніх офіцерів служби безпеки, які розмовляли з Bellingcat, зокрема колишнього директора ГУР МОУ Василя Бурби, цей остаточний оперативний сценарій був представлений і схвалений політичним керівництвом України на початку липня 2020 року. Він включав захоплення та затримання 33 найманців шляхом організації аварійної посадки на українську територію літака, що доставляє об'єкти до їх фіктивного місця дислокації", - йдеться у звіті за підсумками розслідування.

Як встановили розслідувачі, ГУР МО України знадобилася допомога СБУ у складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливі для України з точки зору правоохоронних органів. Однак для залучення до операції СБУ потрібне було схвалення Офісу президента. Крім того, за словами опитаних оперативників, потрібне було схвалення політичного керівництва країни, оскільки підготовлювана операція могла значно загострити напруженість між Україною та Росією.

"За словами опитаних колишніх співробітників ГУР МО України, президента України вперше було поінформовано про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб. Співрозмовники сказали нам, що президент Володимир Зеленський загалом схвалив операцію 26 червня 2020 року і попросив підготувати докладний план. Цей концептуальний план, за словами колишніх оперативників, підготував та затвердив тодішній міністр оборони 1 липня 2020 року", - зазначено у звіті.

Після того, як план операції було схвалено, два старші офіцери, відповідальні за проект, - Василь Бурба, тодішній директор ГУР МО України, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ - регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації плану.

У Bellingcat заявили, що не змогли перевірити розмову, яка нібито мала місце за день до спецоперації із затримання бійців ПВК Вагнера, між Бурбою та Єрмаком, під час якої останній пропонував перенести спецоперацію, щоб домогтися набуття чинності угодою про припинення вогню на Донбасі, а Офіс президента не надав коментарів до цього розслідування.

"Бурба… і Баранецький… прибули в Офіс президента за день до від'їзду найманців… Бурба та Баранецький мали намір презентувати останню інформацію про майбутню спецоперацію. Однак на той момент президент Зеленський був зайнятий, і, як сказав Бурба Bellingcat, вони не змогли зустрітися з ним особисто", - йдеться в повідомленні.

У Bellingcat зазначають, що, за словами Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. "Напередодні президент Зеленський досяг домовленості з Росією та підтримуваними Росією сепаратистами щодо припинення вогню на Донбасі… яка мала набути чинності з 27 липня 2020 року. За словами Бурби, позиція Офісу президента полягала в тому, що якщо спецоперація триватиме відповідно до плану й завершиться затриманнями 25 липня, режим припинення вогню зірветься ще до його початку", - йдеться у повідомленні.

Бурба у відповідь сказав, що затримка на тиждень неможлива і призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до появи підозр серед білоруських чи російських контррозвідувальних служб, або до того й іншого. Представники Офісу президента, намагаючись піти назустріч команді ГУР Міноборони, запропонували скоротити термін перенесення спецоперації до чотирьох днів та перенести захоплення найманців на 29 липня 2020 року, що дало б змогу перемир'ю хоча б набути чинності. Керівники розвідки припустили, що знайти новий комплект квитків за такий короткий термін малоймовірно, але пообіцяли подивитися, що можна зробити. І наступного ранку, коли перша група найманців із 33 осіб уже виїжджала з Москви до Мінська, команда ГУР змогла успішно перебронювати квитки не на середу, 29 липня, а на четвер, 30 липня. Другій групі із 13 найманців поміняли квитки на суботу, 1 серпня. Пізніше цього ранку Бурба сказав, що повідомив в Офіс президента, що план усе ще виконується, хоч і з п'ятиденною затримкою.

Однак у дні, коли 33 найманці сіли на автобус і вирушили в дорогу, в Білорусі було неспокійно: напередодні президентських виборів нинішній президент Білорусі Олександр Лукашенко "полював на тих, у кому бачив противників", йдеться в публікації. Після того, як прибулих до Мінська найманців поселили в готелі за містом, за ними було організовано стеження, а потім їх було затримано та допитано на предмет того, чи знають вони опозиціонерів Сергія Тихановського та Миколу Статкевича. "За словами одного з найманців, який поговорив із Bellingcat, люди, які допитували їх, були переконані, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту, і навіть запитували, чи можливо, що найманці не знали, що їх мають намір використовувати для повалення уряду. Інші учасники групи описували події схожим чином", - ідеться у повідомленні Bellingcat.

Попри щире заперечення провини, найманців звинуватили у підготовці державного перевороту та масових заворушеннях спільно із заарештованими опозиціонерами Тихановським та Статкевичем.

У Bellingcat дають зрозуміти, що саме ухвалене останньої миті рішення відкласти активну частину операції на кілька днів призвело до зриву спецоперації. "25 липня смілива операція, здавалося, йшла за планом... Однак в останній момент було ухвалено рішення відкласти активну частину операції на кілька днів. Нову дату відльоту до Туреччини було призначено на 30 липня, а група найманців в очікуванні на відправлення заселилася спочатку в готель у Мінську, а потім на курорт за містом. Рано-вранці передостаннього дня, який вони мали провести в готелі, будівлю взяли штурмом білоруські спецпризначенці. Вони затримали найманців, тим самим ненавмисно зірвавши українську спецоперацію", – йдеться в публікації.

Як повідомлялося, 19 серпня 2020 року Бурба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" на прохання прокоментувати поширювану в ЗМІ інформацію про те, що операція спецслужб України з упіймання "вагнерівців" була зірвана витоком з боку оточення президента, відповів: "Така інформація відсутня".

При цьому він зазначив, що в цій справі "в пресі занадто багато явної дезінформації та домислів", які "спрямовані виключно на спробу завдати значної шкоди репутації спецслужб України". "Безумовно, наші оперативні служби уважно спостерігали та спостерігають за системними ворогами країни. І здійснюють відповідне документування тих чи інших дій. Безумовно також, що все це строго таємна інформація, і вона ніколи не стає публічно відкритою. А тому вибудовувати конспірологічні теорії, повністю копіюючи їх із газетних "розслідувань", придуманих і реалізованих російськими спецтехнологами, неприпустимо", - наголосив Бурба.

За його словами, "тим паче, абсолютно безглуздими домислами є версії про можливу участь президента України в якій-небудь допомозі "вагнерівцям". Це неможливо ні з моральних, ні з оперативних даних", - наголосив Бурба.