Свідчення курсанта, котрий вижив у катастрофі літака, допомогли слідству встановити події, що передували трагедії, зокрема і розміщення екіпажу, для спрощення процедури ідентифікації тіл загиблих, зазначають у Державному бюро розслідувань (ДБР).

"Насамперед ми маємо враховувати психологічний стан цієї людини... Невідкладно з ним проведено необхідні слідчі дії, встановлено особливості й деталі події, яка мала місце. З'ясувалося питання розміщення екіпажу: хто де перебував... Його свідчення наразі важливі більше в тому, хто де сидів, щоб ми хоча б приблизно орієнтувалися з метою ідентифікації тіл загиблих, а також для прискорення процедури передання тіл родичам", - розповів у середу журналістам у Києві керівник управління ГСУ ДБР Ярослав Льошенко.

Він зазначив, що свідчення курсанта мають велике значення для слідства.

"Він у нас основний свідок", - додав керівник управління.

Льошенко зазначив, що свідчення цієї людини дали змогу слідству встановити події, які передували катастрофі.

"Наразі ми не можемо розголошувати їх", - додав він.

За словами керівника ГСУ ДБР Максима Борчаковського, станом на сьогодні допитано понад 50 осіб, призначено 26 судово-медичних експертиз, відібрано біологічні зразки у всіх потерпілих (родичів) і загиблих для ідентифікації тіл.

"Призначено 27, а потім ще додатково 5 експертиз ДНК", - розповів він.

Також Борчаковський повідомив, що в командуванні Повітряних сил, в Харківському університеті й у військовій частині, де теж безпосередньо виконувалися польоти, вилучено масив документів щодо планування, організації та проведення польотів. Ці документи аналізують слідчі спільно з фахівцями комісії Міноборони.

Говорячи про версію авіакатастрофи, він зазначив, що основні наразі чотири: технічні несправності, неналежне виконання службових обов'язків екіпажем, керівництвом польотів, неналежний ремонт й обслуговування літака.

Борчаковський повідомив, що для проведення об'єктивного розслідування здійснюється технічне розслідування. "На підставі висновків технічного розслідування буде уточнено версії, а також призначено відповідну комплексну військово-комісійну експертизу. Нині вирішується питання про призначення вибухотехнічної експертизи, після її проведення ми також уточнюватимемо наші версії", - пояснив керівник ГСУ ДБР.

Розповідаючи про розшифровку бортових самописців, він уточнив, що перший самописець дає інформацію про радіообмін між командиром екіпажу й екіпажем безпосередньо, а також групою управління польотами, а другий "чорний ящик" відповідає за показники всіх вузлів й агрегатів під час польоту. "Щоб об'єктивно оцінити, необхідно зіставити (дані обох самописців - ІФ). Наразі розшифровка показників потребує певного часу і здійснюється фахівцями головної інспекції Міноборони", - сказав Борчаковський.

Начальник відділу ГСУ ДБР Вадим Приймачок, у свою чергу, прокоментував матеріали слідства про дії диспетчера. "Після виявлення несправності на борту літака був запит на посадку. Диспетчер супроводжував цю посадку... У цей день відбувалися й інші польоти... Було здійснено посадку літака, який йшов першим, а наш літак - уже на хвилину була затримка", - розповів він.

За словами Приймачка, свідки пояснили слідству, що у військовій авіації, на відміну від цивільної, немає алгоритму, хто має сідати першим у такій ситуації. "Цій хвилині якраз даватимуть оцінку під час досудового розслідування", - додав він.

Як повідомлялося, 25 вересня близько 20:50 на автодорозі Київ-Харків-Довжанський сталася авіакатастрофа. Під час планових навчальних польотів впав і загорівся військовий літак марки АН-26, який здійснював посадку на аеродромі військової частини в місті Чугуєві Харківської області. На борту перебували 27 осіб (20 курсантів і сім офіцерів Харківського університету Повітряних сил ЗС України ім. Кожедуба). 26 людей загинули, вижив один курсант.