На закон про вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д), ухвалений у цілому Верховною Радою в середу, чекають розгляди в Конституційному суді та в Європейському суді з прав людини, прогнозує міністр юстиції Денис Малюська.

"Банківський закон". Mission completed. Ну ок, не зовсім completed, попереду ще Конституційний суд та, скоріш за все, Європейський суд з прав людини. Але перший етап пройдений", - написав він у Facebook у середу.

Малюська зазначив, що ключовими змінами є заборона повернення в судовому порядку банку його колишнім акціонером, при цьому якщо націоналізацію банку буде визнано незаконною, то колишні власники мають право отримати компенсацію лише в грошовій формі. "Розмір компенсації колишнім акціонерам визначає міжнародна аудиторська компанія ... Ґрунтуючись на вартості акцій на час націоналізації та у випадку неплатоспроможного банку така компенсація, найімовірніше, буде нульовою (за винятком випадків, коли банк виводиться з ринку не у зв’язку з нестачею коштів)", - додав міністр.

Крім того, закон уточнює, що суд не може підміняти собою Національний банк України (НБУ) і зобов'язаний перевіряти тільки юридичні аспекти таких рішень, тобто їх законність, написав Малюська.

Він також додав, що закон удосконалить механізм передачі активів перехідному та приймаючому банку, зокрема, якщо раніше через юридичні формальності такий процес міг тривати місяці, то тепер він обмежуватиметься кількома днями.

"Це також означає, що навіть якщо який-небудь суд з різних причин проігнорує вимоги закону та вирішить повернути неплатоспроможний банк колишнім власникам, активи такого банку будуть миттєво передані перехідному/приймаючому банку, і такий банк продовжить функціонування як нова юридична особа без шкоди вкладникам та іншим клієнтам", - пояснив Малюська.

Як наголошується в повідомленні НБУ в середу, ухвалений закон усуває прогалини в законодавстві, виявлені під час очищення банківської системи у 2014-2016 роках. "Закон дає змогу прибрати "білі плями" в законодавстві, які раніше дозволяли судам реанімувати "зомбі" банки, виведені з ринку через неплатоспроможність. Спроможність судів повертати банки до життя обмежена в багатьох країнах світу, зокрема у країнах Євросоюзу", - йдеться в повідомленні.

Регулятор також додав, що закон змінює низку норм у рамках процедури ухвалення рішень НБУ щодо виведення банку з ринку, зокрема стосовно "професійного судження" і процедурних прав, що дасть змогу виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях і завдяки цьому зберігати активи неплатоспроможних банків і виводити банки з ринку з найменшими втратами.

"Положення закону спрямовані, зокрема, на вдосконалення законодавчих норм, які визначають особливості судового провадження у справах щодо виведення банків із ринку, вдосконалення законодавчих норм, що визначають оновлені механізми виведення банків з ринку, спрямовані на вдосконалення ліквідаційної процедури та задоволення вимог (відшкодування збитків) кредиторів ліквідованого банку, а також удосконалення механізмів можливої участі держави у виведенні банку з ринку", - прокоментувало ухвалений закон Міністерство фінансів.

За словами аналітика групи ICU Михайла Демківа, якого цитує прес-служба групи, банківський закон стосується не тільки ПриватБанку, а й банківської системи загалом. "Крім ПриватБанку, неплатоспроможними було визнано до 80 банківських установ, просто розмір найбільшого в країні банку - величезний, часто, говорячи про цей закон, згадують лише його", - пояснив він.

Демків підтримав нововведення закону у вигляді оцінки збитку, завданого акціонерам збанкрутілого банку, кваліфікованими професіоналами з числа міжнародних аудиторських фірм, а також зазначив, що нагляд за банківською системою і виведення з ринку неплатоспроможних банків - це функція НБУ.

Як повідомлялося, в середу 270 народних депутатів (за необхідних 226 голосів) підтримали ухвалення законопроекту в другому читанні та в цілому. Закон №2571-д є необхідним для укладення нового договору з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Розгляд документа відбувся за особливою процедурою. Підтримати його ухвалення прийшов президент Володимир Зеленський.

До другого читання народні депутати подали 16,5 тис. поправок, з яких профільний комітет парламенту запропонував повністю врахувати 186.