Україна в позові до РФ у СОТ оцінює втрати через обмеження транзиту в 2016 р. 0,3% ВВП

Введення Росією з початку 2016 року обмежень транзиту товарів з території України через РФ у треті країни призвів до скорочення експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу у першому півріччі цього року на 35,1%, зокрема в Казахстан – на 45,5%, йдеться в коментарі Мінекономрозвитку України з приводу подання позову до Росії в СОТ.

"Загалом втрати експорту товарів до Казахстану (річні) та Киргизстану (за другу половину року) оцінюються в обсязі близько $0,4 млрд, що сформує додаткові втрати ВВП у розмірі 0,3%", – зазначає українське відомство.

Заступник міністра - торговий представник України Наталія Микольська, зазначила, що Київ неодноразово закликав Москву негайно скасувати необґрунтовані транзитні обмеження і відновити недискримінаційний, вільний режим транзиту для всіх членів СОТ, проте безрезультатно.

"Ми вважаємо, що транзитні обмеження, введені Російською Федерацією, безпідставні і не відповідають нормам угод СОТ", - наводяться в повідомленні слова першого віце-прем'єра-глави МЕРТ Степана Кубіва.

Відомство зазначає, що позиція України щодо неправомірності обмеження РФ транзиту оголошувалася на Генеральній раді СОТ 24 лютого і 27 липня поточного року, а питання про усунення зазначених заходів неодноразово піднімалося на засіданнях відповідних комітетів СОТ. Позиція України була підтримана такими країнами, як Канада, США, ЄС, Японія, Австралія, Швейцарія, Корея і Туреччина, зазначає міністерство.

Мінекономрозвитку РФ повідомило про отримання українського запиту про консультації з Росією в СОТ з обмеженням транзиту українських товарів, консультації є першим етапом подачі позову, і у випадку, якщо протягом 60 днів консультації ні до чого не приведуть, можна буде ініціювати створення панелі арбітрів.

"Консультації, які триватимуть протягом 60 днів, - обов'язкова досудова стадія вирішення спору. Якщо протягом цього терміну сторони не знайдуть взаємоприйнятного рішення, сторона, яка ініціювала консультації, має право вимагати установи третейської групи. Мінекономрозвитку Росії спільно із зацікавленими відомствами уважно вивчить запит України і містяться в ньому аргументи", - йдеться в повідомленні Мінекономрозвитку РФ.

Як повідомлялося, президент РФ Володимир Путін на початку липня вніс зміни в указ від 1 січня 2016 року №1 "Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію республіки Казахстан через територію Російської Федерації". Відповідно до змін, правила ввезення вантажів з території України через Росію поширюються не тільки на Казахстан, але і Киргизстан.

Указ президента РФ від 1 січня встановлював, що міжнародні транзитні автомобільні та залізничні перевезення вантажів з території України на територію Казахстану через російську територію здійснюються тільки з території Білорусі "за умови застосування до вантажних приміщень (відсіків) транспортних засобів та залізничного рухомого складу, приміщень, ємностей та інших місць, у яких знаходяться або можуть знаходитися товари, засобів ідентифікації (пломб), зокрема функціонують на основі технології глобальної навігаційної супутникової системи "ГЛОНАСС", а також за наявності у водіїв транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення, облікових талонів.