Мати убитого у 2000 році журналіста Георгія Гонгадзе Леся Гонгандзе заявляє, що не визнає смерті свого сина і має намір обстояти його честь та гідність у суді.

Коментуючи вирок екс-начальнику департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексію Пукачу, винесений Печерським районним судом у вівторок, Л.Гонгадзе зазначила: "Насправді, мені абсолютно байдуже, скільки років дали б цьому чоловіку - довічне чи два десятки". "Бо я не визнаю факту смерті свого сина. Те, що мені демонструє прокуратура, не належить синові", - пояснила вона в інтерв'ю Deutsche Welle, розміщеному на сайті в середу.

На запитання, чи може вирок, на її думку, стати останньою крапкою у 12-річній справі про вбивство Г.Гонгадзе, вона відповіла: "Без сумніву, це кінець, велика крапка з кінцями у воду, щоб ніхто і ніколи не зміг назвати замовників, які насправді хотіли знищити мого сина. Усе закінчиться на Пукачі та на покійному Кравченку (екс-глава МВС Юрій Кравченко), бо так вигідно".

При цьому Л.Гонгадзе заявила, що тепер у неї інша мета у справі. "Я хочу у суді відстояти честь і гідність свого сина", - розповіла вона.

За словами матері журналіста, вона вже півроку звертається до Генпрокуратури з проханням надати їй безкоштовного державного адвоката, який би міг представляти її інтереси в суді. "Йдеться про те, що високопосадовці МВС на своїх брифінгах, одразу після зникнення Гії (Г.Гонгадзе - ІФ), висуваючи версії вбивства, "зробили" з нього військового найманця, афериста з боргами, мало не вбивцю. За ці слова треба відповідати. Всі ці висловлювання були оприлюднені одразу в декількох друкованих ЗМІ з посиланням на Миколу Джигу (на той час перший заступник міністра внутрішніх справ - ІФ)", - зазначила Л.Гонгадзе.

Вона зауважила, що хоче отримати адвоката від прокуратури, оскільки у неї немає грошей на послуги приватного адвоката, крім того, її справа - це "війна з владою, а приватна адвокатура - це бізнес, який не витримує тривалого протистояння". "Тому мені потрібен державний адвокат", - пояснила мати журналіста.

"У суді я маю чим довести, що висловлювання про "найманця" є наклепницькими, ба радше брехливими. Минулого року в Грузії я знайшла документ, точніше офіційний лист від Міністерства оборони Грузії до коменданта аеропорту Тбілісі з проханням посприяти журналісту Георгію Гонгадзе потрапити у місце бойових дій - місто Сухумі. Цей документ, який я офіційно переклала, підтверджує, що мій син був на війні не як найманець, а як журналіст. Натомість Генпрокуратура вже півроку бавиться зі мною в окозамилювання, і адвоката не надає, і висловлювання заперечує. Вони сподіваються, що посадять Пукача і всьому кінець, мій син залишиться "найманцем", а вони - "чисті і пухнасті". Так не буде", - резюмувала Л.Гонгадзе.

Як повідомлялося, Печерський районний суд Києва 29 січня 2013 року засудив О.Пукача до довічного ув’язнення, визнавши винним у вбивстві Г.Гонгадзе. О.Пукача позбавлено звання генерал-лейтенанта, а також зобов'язано виплатити М.Гонгадзе 500 тис. грн, а також 100 тис. грн журналісту Олексію Подольському.

Журналіст Г.Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. В листопаді того ж року в лісі Київської області знайшли обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналістові. У 2009 році в Київській області було знайдено останки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належать Г.Гонгадзе. Однак тіло досі не поховано, оскільки мати журналіста Леся Гонгадзе відмовляється визнавати, що знайдені останки належать її синові.