Майже три чверті (72%) українців готові схвалити мирний план, який, серед іншого, включатиме заморожування ситуації за нинішньою лінією фронту разом із гарантіями безпеки для України і без офіційного визнання окупованих територій частиною РФ, тоді як 14% категорично відкидають його.
Як свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) упродовж 26 листопада-13 грудня 2025 року, ще більше опитаних (75%) відкидають план, який би, серед іншого, включав відведення військ з Донбасу, обмеження на українську армію і разом з цим не містив конкретних гарантій безпеки. Лише 17% українців готові на таку версію миру.
Лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі. Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент відповів "не знаю".
При цьому більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання).
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів України, які контролювалися урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% - для показників, близьких до 5%, але за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють надійно аналізувати суспільні настрої населення.
