Президент Латвії: Ми пережили 50 років окупації, Україна й Крим не мають чекати так довго
Країни Балтії 50 років перебували під радянською окупацією, але Україна, включно з Кримом, не мають так довго чекати, заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс, запевнивши у непохитній підтримці українців.
"Крим є символом російської агресії. Саме тут, у 2014 році, почалася війна. Війна насправді не почалася у 2022 році, вона почалася у 2014 році. Саме тоді Росія порушила міжнародне право, напавши на територіальну цілісність та незалежність України. Основна ідея Кримської платформи полягає в тому, щоб покласти край окупації Криму, нагадати всім, що Крим – це Україна", - сказав він під час 5-го саміту міжнародної Кримської платформи, який вперше відбувається у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Рінкевичс наголосив, що Латвія дуже добре розуміє важливість невизнання анексії, адже "разом з литовськими та естонськими друзями відновили свою незалежність та суверенітет після майже півстоліття російської окупації".
"Але це був дуже довгий шлях. І я не вважаю, що Україна чи Крим заслуговують на таке довге чекання. Сьогодні ми підтверджуємо нашу відданість Україні. Ми не визнаємо незаконну анексію Криму, Севастополя чи будь-якого іншого регіону України", - запевнив він.
Латвійський лідер зазначив, що, однак для людей, які живуть під окупацією, "міжнародно-правові нюанси мало чим можуть допомогти", і "люди чекають на визволення".
"Ось чому шлях до миру лежить через силу. Ми повинні чинити максимальний тиск на РФ. Ми повинні продовжувати непохитну підтримку України. І на даний момент абсолютно зрозуміло, що Росія не хоче миру. Немає жодних ознак готовності припинити цю війну. Ось чому нам потрібно працювати разом, усім нам, заради справедливого та тривалого миру. Працювати над змістовними переговорами", - підкреслив він.
Як повідомляла раніше пресслужба Міністерства закордонних справ України, учасники саміту обговорять конкретні кроки для відновлення територіальної цілісності України та досягнення справедливого миру на основі Статуту ООН і норм міжнародного права.
Цьогоріч особлива увага буде приділена ролі Генеральної Асамблеї ООН у захисті суверенітету та територіальної цілісності держав, ухваленим нею резолюціям щодо протидії російській агресії, а також значенню цих документів для запобігання новим актам агресії у світі.
Окремо обговорюватимуться виклики безпеці у Чорноморському та Азовському регіонах, ситуація з правами людини в окупованому Криму та міжнародні зусилля для його деокупації.
Кримська платформа, ініційована президентом України у 2021 році, є стійким міжнародним механізмом, що консолідує уряди, міжнародні організації та громадянське суспільство. Її діяльність спрямована на координацію глобальної відповіді на російську агресію, посилення міжнародного тиску на Кремль та просування процесу деокупації Криму.
