Київ. 17 квітня. ЕНЕРГОРЕФОРМА – Ресурс для гарантування державою кредитів НАК "Нафтогаз України" фактично вичерпано, наступним гарантом для залучення компанією зовнішнього фінансування могла б стати Єврокомісія, вважає заступник виконавчого директора від України у ЄБРР Артем Шевальов.
"Єврокомісія мала б пріоритетно розглянути можливість використати свій гарантійний ресурс для покриття ризиків "Нафтогазу" як позичальника. Простою мовою, є банківський ресурс, є той же ЄБРР, європейські інвестиційні банки, які, в принципі, будуть готові покредитувати "Нафтогаз", думаю, на досить привабливих умовах, за умовами наявності гарантійного покриття з боку Єврокомісії", – сказав Шевальов під час дискусії в ZOOM "Чи вистачить газу Україні: де взяти кошти на новий опалювальний сезон?", передає кореспондент інтернет-порталу "Енергореформа".
"Якщо буде таке політичне рішення, я думаю, що питання мобілізації необхідних коштів для того, щоб вкластися в сезон закупівлі газу навесні, буде вирішене", – зазначив представник ЄБРР.
Він висловив сподівання, що кредитна угода ЄБРР на EUR270 млн з "Нафтогазом", а також грант від Норвегії на EUR140 млн, анонсовані наприкінці березня 2025 року, будуть підписані найближчими днями. Однак, за його словами, цього недостатньо, оскільки потреба в фінансуванні на закупівлю газу коливається в діапазоні EUR1-2 млрд.
"Як закривати? Над цим зараз всі ми і ламаємо голову. І головне питання – у гарантуванні цих ризиків. Ті EUR270 млн, які зараз будуть прокредитовані, йдуть під суверенну українську гарантію. Але ми абсолютно чітко розуміємо, що цей ресурс фактично вичерпано", – наголосив Шевальов.
Він пояснив, що є досить жорсткі обмеження МВФ, і в тому числі по пулу державних гарантій, доступних Міністерству фінансів.
При цьому представник ЄБРР зауважив, що довелося "досить креативно підходити", аби виділити згадані EUR270 млн кредиту "Нафтогазу", а ресурсом для більших обсягів має вже стати співпраця з Євросоюзом.
На думку Шевальова, ЄС має піти назустріч у цьому питанні, враховуючи геополітичний орієнтир України на членство в ЄС, а також цілком можливий вплив ризиків української енергетики на європейські ринки чи енергобезпеку.
Зі свого боку радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Вьолллерт, коментуючи питання про гарантії ЄС для кредитування "Нафтогазу", вказав, що відносно цього тривають дискусії в Брюсселі, але, на його думку, рівень політичної уваги тут має бути вищим.
Він також зазначив, що забезпечення України газом і вирішення всіх пов’язаних з цим питань має стати пріоритетом для української влади, в тому числі для Міністерства енергетики.
Як повідомлялося, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко на цій же дискусію, зазначив, що, за його даними, зараз "Нафтогаз" має в розпорядженні залучених коштів у сумі $400-450 млн, а йому для імпорту на початок ОЗП 4,5 млрд куб. м газу потрібно від $2 до 2,5 млрд.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус висовився за якнайшвидше прийняття закону про компенсацію різниці в тарифах, аби НАК "Нафтогаз України" отримав додаткові кошти з бюджету для закупівлі газу.
На думку Харченка, взаєморозрахунки у рамках компенсації різниці в тарифах додадуть "Нафтогазу" до $1,5 млрд власних коштів.
"Це може звільнити "Нафтогаз" від наявних боргів настільки, щоб він мав змогу залучити ще $1,2 млрд додатково. Не грантових, а кредитних", – пояснив Харченко.
Радниця прем’єр-міністра України з енергетики, заступниця голови наглядової ради (НР) "Нафтогазу" Наталія Бойко заявила, що Україна веде переговори з низкою країн, зокрема Норвегією та Канадою, про залучення грантового газу.
