Кількість українських біженців за кордоном через війну станом на листопад 2024 року складала 5,2 млн, що на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року, про це йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії, яке спирається на опитування агенції Info Sapiens та відкриті дані.

"Опитування показують, що все менше українців планують повернення, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022)",-- зазначається у документі.

За прогнозами ЦЕС, навіть після завершення бойових дій за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн громадян. Це матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 5,1% до 7,8% свого ВВП щороку.

Уточнюється, що 3,7 млн біженці покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 0,2 млн; ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.

Експерти зауважують, що переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).

Згідно із дослідження, з кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін: якщо на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. "Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024", - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.

Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.

Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%. 

Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу; розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни; надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови; збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії; спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.

Згідно із останніми даними Євростату, статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, серед них громадян України більше 98,3%.

За даними Євростату, Німеччина з відривом, що зростає, залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі - 1 млн 161,45 тис. на кінець 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС. До трійки лідерів входять також Польща - 991,63 тис., або 23,3%, і Чехія - 388,63 тис., або 9,1%.

Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали у 6,303 млн, а загалом у світі - у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня минулого року.

У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), водночас приблизно 160 тис. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня по жовтень 2024 року у зв'язку з активізацією бойових дій.

Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби - 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.