Українці найкраще ставляться до Нідерландів та країн північної Європи, Польща на 14 місці, США на 16 – соцопитування

Перша десятка країн, до яких позитивно ставляться українці: Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія, Естонія, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 12-17 вересня на замовлення Київського безпекового форуму.

США за рівнем позитивного ставлення з переліку країн в опитуванні посіли 16-те місце – позитивно до них ставляться 69,6% опитаних, тоді як до лідера рейтингу Нідерландів – 89,3%.

Словаччина, до якої позитивно ставиться 49% українців, є останньою з позитивним балансом ставлення. До сусідньої Угорщини негативно ставиться вже більше українців, ніж позитивно (24,1%). Також негативний баланс у Індії, Китаю, Білорусі та РФ, до якої позитивне ставлення попри війну зберігає 2,4% опитаних.

Польща на 14-му місці, до неї позитивно ставиться 82,3% українців. Також позитивне ставлення українці засвідчили до Данії, Фінляндії, Чехії, Японії, Туреччини та Румунії.

За результатами дослідження, 74% українців висловлюють прихильне ставлення до Польщі. 61% позитивно оцінюють зусилля країни щодо надання гуманітарної допомоги. 44% відзначають розвиток економічної співпраці. 51% високо оцінюють військову та безпекову взаємодію. Водночас, результати опитування засвідчили, що лише 19% опитаних вважають відносини у площині історичної пам’яті добрими.

Гарно обізнаними з темою українсько-польських зіткнень, які відбувалися на Волині в 1943 році, вважають себе лише 11,1% опитаних, обізнаними в загальних рисах - 35,4%. Серед цих людей на питання "Як Ви вважаєте, хто був винен у тих трагічних подіях?" 5,9% вважають, що українська сторона, 13,2% - що польська сторона, 43,7% - обидві сторони, 23,9% - ніхто не винен, так склалися обставини.

Опитування методом face-to-face проводилося на підконтрольних уряду України територіях серед 1210 респондентів віком від 18 років за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9%, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.