Судова практика в 2025р розвивалася під знаком воєнної реальності, недофінансування та посиленого впливу ВС - думка
Судова практика в 2025 році розвивалася під знаком воєнної реальності, недофінансування судів та посиленого впливу Верховного Суду як "нормотворця через прецедент", вважає керуючий партнер АО "Юридична компанія WINNER" адвокат Ігор Ясько.
"Велика палата Верховного Суду фактично закріпила за собою роль "методичного центру" для всіх юрисдикцій: у 2025 році видано низку дайджестів, які охоплюють земельні, трудові, реєстраційні та виконавчі спори й стали орієнтиром для практиків. Касаційні суди щомісяця публікували огляди практики: господарської, цивільної, адміністративної, кримінальної, - і у 2025 році ці огляди перетворилися на обов’язкову "настільну книгу" для процесуальних стратегій", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи тенденції юридичного ринку минулого року.
Також серед тенденцій розвитку судової системи в 2025 році була євроінтеграція та фокус на Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).
"Аналіз рішень ВС 2024-2025 років демонструє рух до врахування практики ЄСПЛ, особливо в кейсах екологічних і щодо прав людини, що напряму прив’язано до треку вступу до ЄС", - сказав він.
Крім того Ясько зазначив, що в 2025 році Вища рада правосуддя продовжувала узагальнювати дисциплінарну практику, що поступово вибудовує більш прогнозовані правила гри для суддів, але водночас посилює відчуття "постійного нагляду".
Водночас Ясько зазначив, що торік ЄСПЛ продовжив фіксувати системні проблеми українського правосуддя, як-от затримки, невиконання рішень, умови утримання тощо. "Це підсилило політичну вагу теми верховенства права в діалозі Україна–ЄС", - зауважив юрист.
Він також звернув увагу, що нестача фінансування у 2025 році проявилася "у дефіциті кадрів, затримках розгляду справ і хронічній проблемі виконання рішень судів проти держави".
Водночас він звернув увагу на тенденції невиконання судових рішень, зокрема, за його словами, кейс "Іванов - Бурмич" залишився символом того, що "держава системно не виконує рішення на користь громадян".
Окремо він прокоментував якість правосуддя, а саме зауважив, що "наукові й аналітичні огляди наголошують на перевантаженості суддів, недосконалості процесуального регулювання й недостатній незалежності судової влади попри формальні кроки судової реформи".
Прогнозуючи основні тенденції розвитку судової системи в 2026 році, Ясько виділив, зокрема, проблему кадрового голоду і навантаження, через що строки розгляду справ зростатимуть, а суди ще частіше "відсіюватимуть" слабкі позови процесуальними фільтрами. Крім того, за його прогнозами, в 2026 році в судах посилюватиметься спеціалізація. Також він очікує на посилення ВАКС, що означає поглиблення спеціалізації та "ускладнення юрисдикційного ландшафту для бізнесу", розвитку цифровізації, альтернативних механізмів і реформі адвокатури.
"Судова практика 2025 року показала, що без реального фінансування й виконання рішень держава продовжує програвати у власних судах і в ЄСПЛ, накопичуючи нові борги та репутаційні втрати. У 2026 році будь-яка реформа без підкріплення бюджетом, кадровими рішеннями та цифровізацією сприйматиметься як косметичний ремонт, а не як зміна правил гри", - сказав він.
Юрист зауважив, що бізнес входить у 2026 рік у ситуації, коли "прогнозованість вирішується не законом, а практикою ВС".
"На фоні перевантажених судів і жорсткіших процесуальних фільтрів значення правильної доказової бази, якісних процесуальних документів та альтернативних інструментів (ADR, медіація) для бізнесу лише посилюється", - наголосив він.
На думку Яська, для громадян суд остаточно перестане бути "останньою інстанцією справедливості за замовчуванням". Він стає інструментом, яким потрібно вміти користуватися: читати практику, фіксувати докази, рахувати ризики часу й коштів.
"На перший план виходять не гучні заяви, а здатність довести свою позицію в реальній судовій процедурі - із посиланням на висновки ВС та стандарти ЄСПЛ, які українські суди дедалі активніше враховують", - підкреслив він.
