Рішення про зміну Коболєва на чолі "Нафтогазу" викликане негативними результатами роботи та є логічним

Держава, як акціонер, не лише має право, а й має реагувати на неефективну роботу менеджменту НАК "Нафтогаз України", результатом якої стало погіршення фінансових та операційних результатів, тому звільнення голови правління НАК Андрія Коболєва та зміна наглядової ради є логічною, вважає в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко.

"Держава має бути активним власником, відповідно Кабінет Міністрів має право та обов'язок реагувати на проблеми у компанії. Це рішення було ухвалено в пакеті з розглядом результатів 2020 року... І з цієї точки зору воно є зрозумілим", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" у середу.

Вітренко зазначив, що обмежений у коментуванні цього кадрового рішення з етичної точки зору, оскільки був призначений новим головою правління НАК, але розуміє його причини.

Він нагадав, що якщо у 2019 році консолідований прибуток "Нафтогазу" був понад 63 млрд грн, то за результатами 2020 року консолідований збиток, підтверджений міжнародною компанією "Делойт", перевищив 19 млрд грн і став першим збитком після 2015 року. "Повернення в не дуже добре минуле не може не викликати занепокоєння і не може не призводити до відповідних рішень", - наголосив Вітренко.

Він уточнив, що в самому кінці 2020 року "Нафтогаз" сам подав фінансовий план на 2020 рік, яким передбачався неконсолідований прибуток 11,5 млрд грн, тоді як у результаті неконсолідований збиток становить 18 млрд грн. "Коли ти подаєш фінплан і обіцяєш щось, а потім замість запланованих 11 млрд грн прибутку ти отримуєш 19 млрд грн збитку, то це призводить до того, що твій власник реагує. Тим більше, що прибуток "Нафтогазу" - це дивіденди, які отримує держава, і бюджет на них розраховував, а тепер не отримає", - зазначив в. о. міністра.

За його словами, НАК подала пакет матеріалів на призначені на середу збори акціонерів увечері напередодні, після завершення робочого дня.

В. о. міністра додав, що минулого року "Нафтогаз" вперше за багато років отримав із держбюджету компенсацію понад 32 млрд грн за режим спецобов'язків (ПСО), і легко уявити, який би був збиток без цього.

Вітренко також зазначив, що такі компанії в сусідніх країнах - Польщі та Румунії - були прибуткові минулого року. "Правильно порівнювати саме з цими компаніями, а не з суто комерційними західними, оскільки "Нафтогаз" безкоштовно користується основними засобами, які отримує від держави. Він не платив за переважну більшість своїх ліцензій на видобуток, не купував основні засоби - сховища йому дали, свердловини обладнані, наземна інфраструктура - все це у переважній кількості випадків було створено ще попередниками "Нафтогазу" як окремої компанії, просто було внесено все у статутний фонд", - пояснив в. о. міністра.

Він додав, що, крім фінансових результатів, незадовільними також виявилися результати операційної діяльності, на що було вказано на засіданні уряду: "Укргазвидобування" зменшило цього року відпуск товарного газу та видобуток валового газу, рідких вуглеводнів, тоді як приватні компанії наростили видобуток.

"Можна продовжувати перелік показників "Нафтогазу", які свідчать про те, що результати незадовільні. Зрозуміло, що є певні негативні зовнішні фактори, які впливали на роботу компанії, але при цьому вони не можуть пояснити всі проблеми "Нафтогазу". Для того і має бути ефективний менеджмент, який би ефективно реагував на зовнішні проблеми та знаходив вирішення, а не просто когось обвинувачував", - вважає новий голова правління НАК.

Він також наголосив, що рішення було ухвалено в повній відповідності до законодавства, оскільки загальні збори - вищий орган компанії, який може ухвалювати будь-які рішення. "Кабінет Міністрів мав всі юридичні підстави, права та можливості, щоб ухвалювати рішення і, відповідно, звільнити голову правління", - заявив в. о. міністра.

Вітренко пояснив, що раніше акціонер делегував наглядовій раді низку повноважень, але сьогоднішнім рішенням Кабінету Міністрів були припинені повноваження наглядової ради. "І в ситуації, коли наглядової ради немає, Кабінет Міністрів має всі юридичні підстави, можливості та права ухвалювати делеговані йому рішення", - пояснив керівник Міненерго.

Він додав, що припинення повноважень наглядової ради обґрунтовано, оскільки її робота також була визнана незадовільною, як і правління. "Згідно із законом та за міжнародними стандартами наглядова рада має контролювати та регулювати виконавчий орган. Відповідно, якщо наглядова рада погано контролювала та регулювала виконавчий орган..., то це не лише право, а й зобов'язання акціонера реагувати та визнавати незадовільною роботу наглядової ради", - вважає Вітренко.

Він уточнив, що не брав участі в цьому голосуванні і навіть у презентації та обговоренні цього питання в Кабінеті Міністрів, а представляв його інший заступник міністра енергетики та Міністерство економіки.