Зміни в законодавстві про зайнятість: шляхи реагування на виклики часу
Київ, 20 червня 2024. В Інституті демографії та проблем якості життя НАН України відбулось чергове експертне обговорення, яке проводиться в рамках реалізації проекту "Візія-2033. Збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя".
Учасники експертного обговорення висловили думку щодо необхідності внесення змін до Закону "Про зайнятість населення". Це сприятиме вирішенню актуальних і майбутніх викликів на ринку праці, зокрема дефіциту кадрів у певних професіях і кваліфікаціях, який може бути частково вирішений за рахунок імміграції. З метою мінімізації зазначених загроз, також обговорюється необхідність перегляду та актуалізації стратегії Державної міграційної політики та розробки рекомендацій щодо нових нормативних актів.
Головними думками експертів стали:
- залучення іноземної робочої сили стає необхідністю через дефіцит кадрів. Це стосується всіх країн, незалежно від їх рівня розвитку. Україна, зважаючи на масштаби повоєнного відновлення, потребує активізації залучення іноземних працівників;
- замість квот на трудових мігрантів, пропонується використовувати гнучкіші механізми. Це може бути визначення дефіцитних професій, спрощення видачі дозволів на роботу для іноземців, надання дозволу на працевлаштування іноземців лише за відсутності українських претендентів;
- лібералізація міграційної політики потребує захисту трудових мігрантів від експлуатації та підтримки їх соціальної інтеграції;
- зміни до Закону "Про зайнятість" ґрунтуються на результатах досліджень та міжнародному досвіді та мають вирішувати актуальні проблеми, не торкаючись питань, котрі не є актуальними зараз.
"На фоні глобального трудоресурсного дефіциту залучення іноземної робочої сили стає невід’ємною складовою функціонування національних економік, незалежно від рівня економічного розвитку країн. Секторальні особливості можуть бути різними, але тенденція є спільною – забезпечення трудоресурсних потреб вийшло за межі географічних кордонів. Україна також включена до цих процесів, і враховуючи масштаб завдань поствоєнного відновлення, без активізації залучення іноземної робочої сили нам не обійтись. Цього не треба боятись, однак треба ретельно вибудовувати відповідні механізми", – розповіла Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, Академік Академії економічних наук України.
"Дискусійним виявилося питання щодо встановлення квот на допуск трудових мігрантів в Україну. Міжнародний, та й український, досвід свідчать про низьку ефективність такого шляху регулювання допуску іноземців на ринок праці. Доцільнішим видається визначення дефіцитних в Україні професій, за якими в'їзд та працевлаштування іноземців має бути спрощено, регулярний перегляд відповідного списку за участі профспілок та працедавців. Або ж надання дозволу на використання праці іноземця лише після того, як на оголошену вакансію не зголосився протягом визначеного часу жоден мешканець України", - розповіла Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
"У зв’язку із проблемою дефіциту робочої сили в країні встановлення квот на трудових мігрантів є недоцільним та потребує спрощення дозволу на роботу для працівників-іноземців (у першу чергу висококваліфікованих). Встановлення обмежень на кількість трудових мігрантів в окремих секторах економіки або на конкретні професії є доцільним в тому випадку, якщо поточна ситуація на ринку праці суттєво зміниться. Однак, лібералізація міграційної політики щодо залучення працівників-іноземців на український ринок праці потребує удосконалення механізмів та інструментів захисту трудових мігрантів від зловживань і експлуатації та підтримки їх соціальної інтеграції", - додав Павло Швець, провідний науковий співробітник відділу дослідження ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
"Законопроект, що пропонується, має вирішувати найбільш серйозні проблеми щодо залучення іноземців на ринок праці України. Більш детальні завдання можуть регулюватися іншими нормативними актами. Крім того, специфічні проблеми можуть виникнути у випадку формування більш-менш масштабних потоків імміграції і це потребуватиме відповідного реагування. Слід зазначити, що запропонований законопроект враховує результати досліджень, проведених в Україні у 2023-2024 роках, щодо оцінки необхідності залучення іноземців на ринок праці України та відношення до цього населення, місцевої влади та бізнесу. Крім того, враховано міжнародний досвід з відповідних питань. Таким чином, фактично законопроект заснований на наявних даних и недоцільно занадто розширювати його рамки на питання, які лише потенційно можуть виникнути у майбутньому і не є актуальними у теперішній час", - сказав Володимир Саріогло, д.е.н., професор, завідувач відділу моделювання соціально-економічних процесів і структур, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
"Внесення змін у Закон "Про зайнятість населення" може вже зараз, під час війни, вирішити частину питань пов’язаних зі спрощенням працевлаштуванням іноземців. Також необхідно розпочинати роботу над оновленням міграційної політики України. Потрібно щоб усі - влада, суспільство та бізнес чітко зрозуміли: без достатньої кількості людських ресурсів економічний розвиток післявоєнної економіки буде під великим питанням", - зауважив Воскобойник Василь, Президент Асоціації "Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування".
Захід організовано Асоціацією "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" в межах реалізації проєкту "Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя" за підтримки Програми USAID "РАДА: наступне покоління", що виконується ГО "Інтерньюз Україна".
Дана подія стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.
Дослідження "Оцінка ситуації яка склалась з трудовими ресурсами в Україні" проведено за підтримці Міжнародного фонду "Відродження".
Довідка:
Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України.
Міжнародний фонд "Відродження" – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".