Голова Верховної Ради 8-го скликання Андрій Парубій підписав Виборчий кодекс, який передбачає вибори народних депутатів за системою з відкритими списками, повідомив спікер у своєму акаунті у Twitter.

"Голова профільного комітету Верховної Ради сьогодні підписав Виборчий кодекс із відкритими списками. Й це відкрило для мене шлях підписати закон, і я невідкладно підписав Виборчий кодекс", - написав Парубій у вівторок і прикріпив фото документа зі своїм підписом. Після цього президент України має підписати або ветувати документ.

Через певний час на сторінці закону на сайті Верховної Ради в розділі "Дати та стан проходження" з'явилася інформація про те, що документ уже направлено на підпис президентові України Володимиру Зеленському.

"Закон направлено на підпис президентові", - йдеться в розділі.

Як повідомлялося, 11 липня 2019 року Верховна Рада затвердила в другому читанні та в цілому проект Виборчого кодексу (№3112-1), який упроваджує пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими списками.

Представник профільного комітету Олександр Черненко, який координував роботу над проектом кодексу, повідомив, що під час консультацій фракції парламенту домовилися, що в кодексі буде збережено прохідний бар'єр до парламенту на рівні 5%. Крім того, він додав, що в документі передбачено набуття ним чинності 1 грудня 2023 року. Кодекс складається з трьох книг - загальна частина, загальнонаціональні вибори та місцеві вибори.

Найбільш резонансною є частина кодексу про вибори до Верховної Ради, яка передбачає систему з відкритими списками.

Під час презентації проекту кодексу напередодні голосування в другому читанні Черненко зазначив, що в Україні буде 27 виборчих округів, які переважно збігаються з областями України, кримський округ приєднають до херсонського, Київ буде розділено на два округи й окремий буде в місті Дніпрі.

Як розповів представник комітету, нова система виборів передбачає, що з'їзд партії затверджує загальнонаціональний список. І цей список ділитиметься на 27 або менше (але не менше ніж 2/3 регіонів) регіональних списків. І в кожному такому регіональному списку має бути щонайменше п’ять кандидатів. У партії буде єдиний список і регіональні. Черговість кандидатів визначає з'їзд.

Виборцю доведеться пам'ятати номер партії, визначений жеребкуванням, за яку хоче проголосувати. У відповідні віконця він вписує номер партії. Нижче в бюлетені виборець (за бажанням, не обов'язково) зазначає номер кандидата, але виключно від тієї партії, за яку голосує.

Якщо виборець нікого з кандидатів не зазначить, це означатиме, що виборець погоджується з тим порядком кандидатів у його регіоні, який склала партія.

Під час підбиття підсумків голосування Центральна виборча комісія підраховуватиме насамперед, скільки кожна партія набрала голосів у всій Україні, та встановлюватиме, хто долає прохідний бар'єр. Ці партії візьмуть участь у розподілі мандатів.

Згідно з поясненням Черненка, загальна кількість голосів, яку набрали всі партії, що пройшли прохідний бар'єр, ділять на кількість мандатів і в такий спосіб визначається "ціна" одного мандата. Щоб встановити, скільки мандатів партія набрала в кожному регіоні, кількість голосів, відданих за партію в цьому регіоні, ділять на "ціну" мандата.

Щоб установити, скільки мандатів партія набрала в кожному регіоні, кількість голосів, відданих за партію в цьому регіоні, ділять на "ціну" мандата.

Черненко змоделював ситуацію, коли ціна мандата становить 25 тисяч голосів. "Якщо у Львівській області партія Х набрала 100 тисяч голосів. Ділимо їх на 25 тисяч. Це означає, що у Львівській області партія взяла чотири мандати. І так щодо кожної партії визначається, скільки взяла партія. І визначається, хто ці мандати отримає", - сказав він.

Як зазначив нардеп, ці мандати дістануться не тим, хто перший, другий, третій у регіональній списку партії, а тим кандидатам, хто в цьому списку набрав найбільшу кількість голосів. При цьому він наголосив, що тут роль відіграватимуть не абсолютні цифри кількості голосів, а процентний еквівалент.

"Якщо допустити, що жоден виборець не проголосував за кандидатів, а виключно за партію, то мандати розподіляються в тому порядку, в якому їх затвердила партія", - сказав Черненко.

У першому читанні проект Виборчого кодексу Рада підтримала в листопаді 2017 року. 6 червня 2019 року парламент розпочав розгляд його в другому читанні й завершив 11 липня. Було розглянуто 4568 поданих до законопроекту правок, але жодної з них народні депутати не підтримали.