Президент України Петро Порошенко пропонує запровадити систему автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві, що зможе забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника згідно з судовим рішенням або постановою державного виконавця та унеможливити ризики виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.

Така ініціатива міститься в законопроекті "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві" (№3768), зареєстрованому президентом України у Верховній Раді.

Україна взяла на себе зобов'язання ухвалити закон, що посилює положення Цивільного процесуального кодексу України щодо накладення арешту на банківські рахунки. Ці зобов'язання взяті відповідно до підпункту "а" розділу "Judicial reform" п. 29 Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною і Міжнародним валютним фондом (МВФ).

"Відповідно до положень запропонованого проекту закону, передбачається створення і забезпечення функціонування в судах та органах Державної виконавчої служби автоматизованої системи арешту коштів, направлення до банків в електронному вигляді копії судових рішень і постанов державного виконавця про накладення арешту. В подальшому ці документи опрацьовуватимуть автоматизованими системами банків без залучення людського ресурсу, автоматично здійснювати арешт коштів, що перебувають на банківському рахунку", - зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

Створення системи автоматизованого арешту коштів здійснюватиметься Державною судовою адміністрацією України за безпосередньої підтримки МВФ.

Як наголошується в пояснювальній записці, наразі актуальною є проблема швидкого і ефективного виконання судових рішень і постанов держвиконавців про накладення арешту на грошові кошти, що зберігаються на рахунках боржника в банках або інших фінансових установах, для забезпечення позову або реального виконання судового рішення.

Так, згідно з законом "Про виконавче провадження", інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади держвиконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, на підприємствах, в установах та організаціях, що зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Після отримання такої інформації держвиконавець надсилає банкам або іншим фінустановам відповідну постанову про необхідність арешту коштів боржника і лише після цього здійснюється реальний арешт грошових коштів боржника.

"Враховуючи значну тривалість такої процедури в часі, боржник отримує можливість ухилитися від виконання судового рішення або накладення арешту за постановою державного виконавця, зокрема шляхом зняття або переказу відповідних грошових коштів на інші рахунки", - наголошується в пояснювальній записці до законопроекту.

Крім того, автори законопроекту наголошують, що чинне законодавство про виконавче провадження не визначає чітких строків для вчинення держвиконавцем дій з ідентифікації рахунків боржника і накладення арешту на відповідні грошові кошти.

Таким чином, на практиці строки вчинення таких дій залежать від завантаженості того чи іншого виконавця і його внутрішнього переконання про необхідність оперативного вчинення таких дій, що також не може сприяти швидкому і ефективному виконанню судового рішення або винесення відповідної постанови про накладення арешту.