Верховна Рада підтримала постанову про спрямування до Конституційного суду України законопроекту президента про внесення змін до Основного закону в частині правосуддя (№3524/П). За відповідне рішення у вівторок проголосував 291 народний депутат. Відповідно до регламенту Верховної Ради після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії депутати спрямовують його до КС України для отримання висновку про відповідність законопроекту статтям 157 і 158 Основного закону. Після отримання виведення КС парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами. Остаточно закон про внесення змін до Конституції України ухвалюється на наступній сесії конституційною більшістю голосів (не менш ніж 300). Згідно з пояснювальною запискою, законопроект забезпечить незалежність судової влади, підвищить вимоги і професійні стандарти до суддівського корпусу, обмежить імунітет суддів, оптимізує систему судоустрою, забезпечить інституційні можливості прокуратури, адвокатури і системи виконання судових рішень, а також забезпечить безперервну та ефективну роботу органів судової влади в перехідний період. Законопроект пропонує деполітизувати судову владу і забезпечити її незалежність. Зокрема пропонується переглянути конституційні повноваження Верховної Ради і президента у сфері правосуддя відповідно до міжнародних стандартів. Президент пропонує передати повноваження Верховної Ради з обрання суддів Вищій раді правосуддя. Пропонується також скасувати інститут "призначення судді на посаду уперше" (п'ятирічний, так званий "випробувальний термін") і призначати суддею на посаді безстроково. Це положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, призначатимуться на дев'ять років. Суддю призначатиме президент за поданням Вищої ради правосуддя, що "забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі". Повноваження із звільнення суддів і їх переведення з одного суду в інший передаються Вищій раді правосуддя. Законопроект також визначає основи правового статусу, порядок формування і діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя, яка не залежить від політичного впливу і є органом, що відповідає за суддівську кар'єру і вживає заходів із забезпечення незалежності суддів. У законопроекті враховано рекомендації експертів Венеціанській комісії із складу Вищої ради правосуддя і суб'єктів її формування, зокрема, про те, що більшість її членів мають бути судді, яких обирає суддівський корпус. Законопроект пропонує підвищити вимоги і професійні стандарти для суддівського корпусу. Так, пропонується змінити основи конституційно-правового статусу судді, зокрема, підвищити вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, ввести конкурсний принцип призначення судді на посаду, уточнити і посилити гарантії незалежності і недоторканності суддів. Згідно із законопроектом, на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодше 30 і не старше 65 років, що має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п'яти років, володіє державною мовою. У законопроекті також закладений інститут функціонального імунітету судді замість передбаченого Конституцією України абсолютного імунітету. Законопроект передбачає, що суддя не може притягати до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком скоєння злочину або дисциплінарного порушення. За дії, не пов'язані з виконанням суддівських функцій, суддя має нести юридичну відповідальність в загальному порядку. Документ передбачає, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Законопроект пропонує істотно змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII "Прокуратура" в повному обсязі, а наведені відповідно до міжнародних і європейських стандартів положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, включити в розділ VIII "Правосуддя". Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучається низка не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як нагляд за виконанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за дотриманням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий, "загальний нагляд"). Водночас органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості - підтримка публічного звинувачення в суді; процесуальне керування досудовим розслідуванням; нагляд за негласним та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Повна версія доступна за передплатою.