Європейський парламент на пленарній сесії в Страсбурзі в середу ухвалив резолюцію про відносини ЄС із Росією.

Резолюція рекомендує критично переглянути відносини РФ і ЄС, протидіяти "російській пропаганді", надати підтримку громадянському суспільству РФ, незалежним російськомовним ЗМІ в Євросоюзі та за його межами.

Проект підготовлено за доповіддю євродепутата від Литви Габріелюса Ландсбергіса, онука колишнього спікера литовського Сейму.

Причиною перегляду відносин депутати називають "пряму й опосередковану участь" Росії у збройному конфлікті в Україні, "незаконне приєднання Криму", "порушення територіальної цілісності Грузії" та "економічну й політичну дестабілізацію європейських сусідів".

Тим самим, вважають європейські парламентарі, Росія "свідомо порушує принципи демократії, фундаментальні цінності правової держави і міжнародного права".

У цьому контексті Євросоюзу, на їхню думку, треба якнайшвидше ухвалити план "термінового непримусового втручання, щоб протистояти політиці агресії та розділення, яку провадить Росія".

У резолюції зазначено, що у світлі подій у Криму та на сході України Росію не можна більше розглядати як стратегічного партнера.

У ній зазначено, що "Росія відкрито протиставляє себе демократичній міжнародній спільноті та її правопорядку, зокрема намагаючись силоміць перекроїти європейські кордони".

Депутати стурбовані "нагнітанням атмосфери ненависті проти активістів опозиції, правозахисників, національних меншин і сусідніх країн, погіршенням ситуації у сфері прав людини та верховенства права в Росії".

"Відносини між ЄС і Росією мають відтепер бути засновані на повазі міжнародного права і діалогу, у рамках якого ЄС готовий відновити і розвивати співпрацю з російською владою у низці конкретних областей, що становлять загальний інтерес", - рекомендують європейські законодавці.

"Відновлення співпраці можна розглянути за умови, - вважають вони, - якщо Росія поважатиме територіальну цілісність і суверенітет України, зокрема Крим, неухильно виконає Мінські угоди (що передбачає повний контроль кордону українською владою, негайне виведення російських військ і озброєнь і припинення допомоги повстанським групам), припинить військові та інші дії, які вона здійснює з метою дестабілізації меж країн ЄС".

У резолюції Європарламенту також зазначено, що європейські законодавці переконані, що тільки неухильне виконання європейського законодавства в галузі енергетики, особливо "третього енергетичного пакету", а також формування внутрішнього енергетичного ринку ЄС дасть змогу протистояти використанню Росією енергоресурсів "для політичного тиску" на деяких членів ЄС і кандидатів у нього.

Європарламент виступив із вимогою від Єврокомісії "невідкладно виділити кошти на конкретні проекти, покликані протистояти російській пропаганді всередині й за межами ЄС і давати об'єктивну інформацію широкій публіці в країнах "Східного партнерства". Запропоновано також виділити фінансування для створення "російськомовних ЗМІ, які могли б конкурувати з російськими ЗМІ, що перебувають під державним контролем, щоб дати російськомовному населенню надійні й незалежні джерела інформації".

Депутати "глибоко заклопотані активізацією контактів і співпрацею між популістськими, фашистськими, ультраправими партіями ЄС і націоналістичними силами Росії у потуранні російській владі", а також "фінансовою підтримкою, яку Росія надає радикальним і екстремістським партіям у країнах ЄС". Інститути ЄС мають протистояти загрозі створення "націоналістичного інтернаціоналу", зазначено в резолюції.

Пропонується сформувати механізм, покликаний збирати й оприлюднити інформацію про фінансову, політичну і технічну підтримку Росією політичних партій та інших організацій у ЄС. У проекті резолюції пропонувалося надалі ухвалити закон, що забороняє фінансування європейських політичних партій політичними й економічними організаціями поза ЄС. Проте під час голосування було ухвалено усну поправку про заміну терміна "заборона" на "прозорість".

Ухвалена Європарламентом у середу резолюція не має законодавчого спрямування.