Верховна Рада конституційною більшістю (386 голосів) проголосувала за відновлення дії Конституції 2004 року.

Депутати ухвалили цей законопроект за скороченою процедурою - без рішення профільного комітету, а також одним голосуванням за прийняття за основу й у цілому.

Від фракції Партії регіонів проголосували 140 депутатів, від "Батьківщини" - 89, від "УДАРу" - 40, "Свободи" - 35, КПУ - 32, позафракційних - 50.

За словами лідера фракції "Батьківщина" Арсенія Яценюка, ухвалений закон дасть змогу Верховній Раді України сформувати коаліцію депутатських фракцій у парламенті, яку формуватимуть і фракції, і окремі депутати.

"За цим законом чітко передбачено, що Верховна Рада України здійснюватиме свої повноваження до жовтня 2017 року", - розповів А.Яценюк.

Крім того, ухвалений закон передбачає, що понад 80 законодавчих актів, які були "незаконно ухвалені" у 2010-2011 роках і давали президентові "надмірні повноваження", мають бути скасовані у п'ятиденний термін.

Під час "помаранчевої" революції (на початку грудня 2004 року) президент Леонід Кучма за підтримки Соціалістичної та Комуністичної партій, а також прем'єр-міністра Віктора Януковича поставив умову, що погодиться на "переголосування другого туру президентських виборів тільки в обмін на ухвалення в парламенті так званої політреформи. Верховний Суд України ухвалив 3 грудня 2004 року рішення про "неможливість встановлення результату на виборах президента з причини масових фальсифікацій".

Для подолання гострої політичної кризи, прагнучи зупинити ескалацію протистояння в країні 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила 402 голосами "за", зокрема "за" голосувала вся фракція "Партії регіонів", але не голосувала вся фракція "Блоку Юлії Тимошенко" й особисто Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко) закон №2222-IV "Про внесення змін до Конституції України" в пакеті зі змінами до закону "Про вибори президента України", які дали змогу провести переголосування другого туру президентських виборів.

Л.Кучма підписав ці документи негайно після голосування - на трибуні Верховної Ради.

Закон про зміни до Конституції (про політичну реформу) передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми управління, за якої формування уряду здійснював не президент, а коаліція депутатських фракцій. При цьому термін повноважень Верховної Ради було продовжено до п’яти років (за Конституцією 1996 р. - чотири роки).

Також були розширені повноваження Верховної Ради, яка отримала право призначати прем'єр-міністра, міністрів оборони, іноземних справ за поданням президента, а також за поданням прем'єр-міністра - інших членів уряду.

При цьому передбачалося, що Верховна Рада на виборах у 2006 році обирається повністю за пропорційною системою - за партійними списками, тоді як за Конституцією 1996 року за змішаною системою, коли 50% депутатів обиралися за мажоритарною та 50% - за пропорційною системами.

Після перемоги В.Януковича на президентських виборах у 2010 році 252 народних депутати, переважно з фракції Партії регіонів, направили до Конституційного Суду подання з питання про конституційність політреформи.

30 вересня 2010 року КС ухвалив рішення про те, що закон №2222 про внесення змін до Конституції (так звана політреформа) було ухвалено з порушенням процедури, а саме - перед голосуванням до нього було внесено зміни, які не пройшли експертизу в КС. На цій підставі КС припинив дію Конституції в редакції 2004 року і фактично повернув Основний закон у редакції 1996 року.

Пізніше парламент вніс зміни до Конституції, якими було продовжено терміни повноважень народних депутатів і депутатів місцевих рад з чотирьох до п’яти років.

Відповідно до чинної наразі Конституції в редакції 1996 року чергові вибори президента мають відбутися останньої неділі березня 2015 року. В разі повернення до Конституції в редакції 2004 року президентські вибори мають відбутися у жовтні 2014 року.