ВР ухвалила закон про амністію Мірошниченка

Верховна Рада України ухвалила закон "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" авторства представника фракції Партії регіонів Юрія Мірошниченка.

За закон проголосували 232 народні депутати з 416 зареєстрованих у залі засідань у парламенті.

Одразу після голосування голова Верховної Ради України Володимир Рибак закрив позачергову сесію. Депутати зберуться на чергову сесію 4 лютого.

Опозиційні депутати скандували "Ганьба!".

Текст закону на сайті Верховної Ради наразі відсутній.

Закон "Про усунення негативних наслідків і недопущення переслідування та покарання осіб у зв'язку з подіями, які мали місце під час проведення мирних зібрань" передбачає набуття чинності амністії лише після звільнення усіх зайнятих протестувальниками адміністративних будівель.

Водночас, як розповів автор законопроекту, йдеться про звільнення всіх органів місцевого самоврядування, але це не стосується Будинку профспілок і Жовтневого палацу, а також майдану Незалежності та вулиці Хрещатик.

"Спочатку звільнення приміщень, потім - набуття чинності цього закону. Впродовж 15 днів діятиме цей закон", - розповів Ю.Мірошниченко журналістам у середу.

"Він (законопроект - ІФ) передбачає, з одного боку, звільнення всіх адміністративних будівель, приміщень органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, з іншого боку, йдеться про амністію людей, які сьогодні або проходять у якихось справах під слідством, або вже до них застосували санкції", - зазначив депутат.

Ю.Мірошниченко пояснив, що законопроект його авторства передбачає, з одного боку, звільнення адмінбудівель мітингувальниками, а з іншого боку, буде застосовано амністію до всіх людей, які брали участь у масових акціях і перебувають наразі під слідством. "Отже, амністія прив'язується до позитивної динаміки з розблокування будівель", - наголосив він.

За словами депутата, йдеться про звільнення всіх органів місцевого самоврядування, але це не стосується Будинку профспілок і Жовтневого палацу.

"Такі приміщення, як Будинок профспілок або Жовтневий палац поряд з Майданом, сам Майдан, вулиця Хрещатик, де сьогодні намети мітингувальників і, власне, намети залишаються, оскільки ми розуміємо, що в Україні низька температура, й людям десь потрібно грітися", - пояснив він.

Отже, зазначив парламентарій, саме цей момент був предметом компромісу.