Голова євроінтеграційного комітету пропонує об’єднати два законопроєкти щодо адаптації українського права до норм ЄС

Для швидкої адаптації українського права до норм Європейського Союзу слід об’єднати два законопроєкти (основний та альтернативний) з адаптації законодавства, вважає голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе (фракція "Європейська солідарність").

"Я переконана, що насправді треба буде головному комітету (з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради - ІФ-У) працювати над об’єднанням цих двох ініціатив і дійсно вийти на ідеальний шлях того, як нам забезпечити ефективне, якісне і швидке впровадження норм європейського права в право України", — цитує Климпуш-Цинцадзе парламентський комітет у Фейсбуці.

Комітет з питань інтеграції України до ЄС на засіданні 1 жовтня розглянув законопроєкти: основний (№13653) про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення процедур адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) та альтернативний (№13653-1) про внесення змін до деяких законів щодо процедури підготовки, ініціювання, розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроєктів.

Основний законопроєкт ініційований головою Верховної Ради - Русланом Стефанчуком, а альтернативний - Климпуш-Цинцадзе.

Обидва документи пропонують визначити повноваження Кабінету міністрів України у сфері адаптації законодавства до права ЄС; забезпечити взаємодію уряду та парламенту при підготовці адаптаційних законопроєктів; запровадити процедуру розгляду таких проєктів у Верховній Раді; оновити процедури другого чи повторного другого читання таких законопроєктів та встановити додаткові вимоги до супровідних документів та експертиз.

Альтернативний законопроєкт №13653-1 також пропонує визначити повноваження відповідних структурних одиниць парламенту, що дасть змогу встановити чітку та прозору процедуру ухвалення євроінтеграційних законопроєктів та створить необхідні запобіжники щодо тих проєктів, які суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу.

За словами голови комітету, в альтернативному законопроєкті вона разом з колегами намагалася опрацювати ті прогалини, які залишилися в основному законопроєкті.

"Основна увага змін в альтернативному законопроєкті все-таки стосується якраз того, щоб була дієва парламентська процедура опрацювання євроінтеграційних законопроєктів дійсно працюючою, ефективною, а не просто "для галочки"", — сказала Климпуш-Цинцадзе.

Вона також зазначила, що інша частина ініціатив законопроєкту №13653-1 стосується вдосконалення процедури, яку пропонує спікер парламенту.

"Наприклад, зокрема, на висновки нашого комітету у основному законопроєкті дається три дні від того, як він розписується, до того, як ми маємо з вами надати висновки. Я вважаю, що це, власне, перетворюється на формальність, а не на реальний дієвий інструмент, запобіжник всередині Верховної Ради. Тому там є питання термінів, є також багато термінологічних уточнень", — наголосила Климпуш-Цинцадзе.

За висновком комітету основний та альтернативний законопроєкти відповідають міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, водночас законопроєкт №13653 потребує доопрацювання з урахуванням застережень комітету.

Голова комітету переконана, що обидва законопроєкти мають стати основою для створення комплексного законопроєкту, який врахує всі виклики та запропонує дієві інструменти.