Вибори президента Молдови відбулися "на тлі масштабних спроб зловмисного іноземного втручання та постійних атак на демократичні цінності й інститути", заявив голова місії Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) Дрітан Таулла, представляючи в понеділок попередні підсумки роботи.

"Незважаючи на зусилля влади в боротьбі з дезінформацією і схемами підкупу голосів, ENEMO висловлює крайню стурбованість щодо таких спроб відвести країну від зміцнення демократичних інститутів і верховенства закону", - зазначив він.

Проте виборчі органи керували процесом "прозоро і професійно", а невеликі порушення і відхилення "не торкнулися цілісності виборчого процесу". Спостерігачі зазначили, що день виборів відбувся загалом у спокійній обстановці з дотриманням норм.

Також спостерігачі зазначили, що право обирати і бути обраним було дотримано, а громадянам було запропоновано широкий спектр кандидатів.

Експерт Момчило Радулович заявив, що "кандидати могли вільно вести передвиборчу кампанію".

"Загалом кампанія була спокійною і негучною, а агітація за референдум була набагато менш помітною порівняно з президентськими перегонами. Хоча зовнішню політику та геополітичну орієнтацію країни широко обговорювали в суспільстві, особливо після проведення референдуму з цих тем, вони не були центральними в кампаніях кандидатів у президенти. Багато обіцянок та аспектів платформ кандидатів у президенти виходили за рамки правових і конституційних повноважень президентської посади", - сказав він.

Експерт Елідон Ламані зазначив, що "законодавча база забезпечує міцну основу для проведення виборів відповідно до міжнародних зобов'язань і стандартів".

"З моменту ухвалення у 2022 р. до Виборчого кодексу декілька разів вносили поправки, зокрема й минулого року. Вважаючи більшість поправок загалом необхідними для зміцнення чесності виборів, ENEMO наголошує, що для забезпечення стабільності виборчого законодавства варто за можливості уникати частих змін законодавчої бази, особливо напередодні виборів", - сказав він.

Експертка Маріам Чубабрія заявила, що під час кампанії тривало поширення дезінформації "здебільшого в інтернеті, зокрема через соціальні мережі, створюючи хибні та негативні наративи про ЄС і перспективи Молдови на шляху європейської інтеграції, з метою маніпулювання виборцями та підриву демократичних інститутів".

"Хоча влада і компанії, що володіють соціальними медіаплатформами, вжили певних заходів щодо стримування розповсюдження дезінформації, цей ризик усе ще не усунуто систематичним і ефективним чином", - зазначила вона.

Зі свого боку місія національних спостерігачів асоціації Promo-LEX зафіксувала загалом 791 інцидент під час голосування у другому турі виборів президента, повідомив на пресконференції в понеділок директор неурядової організації Ніколае Панфіл.

Він зазначив, що Місія акредитувала понад 900 спостерігачів на виборах. Загалом у другому турі виборів президента Центрвиборчком акредитував понад 2400 місцевих і міжнародних спостерігачів.

Панфіл перерахував порушення, які зареєстрували спостерігачі: наявність передвиборчих рекламних матеріалів за 100 метрів від виборчої дільниці (19 випадків); обмеження доступу або перешкоджання роботі спостерігачів (шість випадків); скриньки для голосування не були опечатані відповідно до норми (55 випадків); необґрунтована присутність сторонніх осіб на території або в межах 100 метрів від виборчої дільниці (41).

Також: фотографування виборчих бюлетенів та інші порушення таємниці голосування (229 випадків); чутки про підкуп поблизу дільниці (вісім випадків); передвиборча агітація або чорний піар у радіусі 100 метрів та/або на території виборчої дільниці (15 випадків); організоване перевезення виборців (18 випадків); переривання зйомки, зокрема, процедури підрахунку бюлетенів (51 випадок); насильство/залякування виборців (17 випадків); прорахунки у списках виборців (65 випадків); необґрунтоване призупинення голосування на виборчій дільниці (19 випадків).

Також спостерігачі зазначили, що на 203 дільницях не було опалення.