У рамках другого етапу в’язничної реформи в Україні буде запроваджено новий різновид покарання - пробаційний нагляд. Це передбачено в розробленому Міністерством юстиції України законопроекті щодо внесення змін до роботи пенітенціарної системи, повідомив міністр юстиції Денис Малюська.

"Ми запроваджуємо цілком новий різновид покарання - пробаційний нагляд. Пробаційний нагляд - це коли людина замість того, щоб потрапити у в'язницю, потрапляє під контроль органу пробації. Вона несе певні обов'язки - наприклад, влаштуватися на роботу, пройти лікування, пройти навчання. Іноді за її пересуванням буде слідкувати електронний моніторинг", - повідомив він у відеозверненні, оприлюдненому на сторінці у Facebook.

Міністр відзначив високу ефективність цього методу.

"Люди, які проходять пробацію вже зараз, практично не вчиняють нових злочинів. 98% людей абсолютно нормально ресоціалізуються", - наголосив Малюська.

Крім того, заплановано розширення застосування як покарання громадських робіт і скасування обмеження волі.

"Вчинив злочин - відпрацюй. Звичайно, мова буде йти не про тяжкі злочини. Мова йде про дрібні злочини, де відправляти людину в місця позбавлення волі немає жодного сенсу. Громадські роботи будуть застосовані як основний, так і додатковий різновид покарання, наприклад, разом із пробаційним наглядом", - пояснив міністр.

Що стосується обмеження волі, то цей метод покарання планують замінити.

"Обмеження волі - це коли людина ночує у виправному центрі, а протягом дня може виходити за його межі. Навіщо таке покарання існує і яка його мета, зараз вже не зовсім зрозуміло. Відповідно, ми хочемо, щоб обмеження волі було замінено згаданим раніше пробаційним наглядом", - наголосив Малюська.

Передбачені законом зміни також стосуватимуться методу підбору покарання у кожному конкретному випадку.

"Ми хочемо максимально індивідуалізувати покарання, і робимо фокус на оцінці ризиків та потреб кожного засудженого. Така оцінка ризиків та потреб буде слугувати базою для визначення подальшої долі засуджених", - повідомив міністр.

"Наприклад, умовно-дострокове звільнення. Зараз умовно-достроково звільняються близько 30% усіх засуджених. Причому таке звільнення відбувається на досить розмитих підставах. Ми хочемо, щоб умовно-дострокове звільнення відбувалося на підставі науково обґрунтованого статистичного методу, ризику повторного вчинення злочину такими засудженими", - додав він.