Грузинське вино потрапило до Книги рекордів Гіннеса
Грузинське вино як найстаріше в світі потрапило в книгу "Гіннес. Світові рекорди", йдеться в повідомленні на її офіційному сайті.
Там також розповідається про появу стародавніх винних посудин, за допомогою яких вченим вдалося довести, що Грузія - батьківщина вина.
У повідомленні наголошується, що раніше вважалося, що виноробство пішло з Ірану, оскільки останні знахідки датуються 5400-5000 рр. до н. е., проте грузинські вчені разом з іноземними колегами знайшли в Грузії посуд, який доводить, що виноградарство тут має 8-ми тисячолітню історію.
Під час археологічних розкопок в античних городищах Гадачрілі Гора і Шулаверіс Гора на території Марнеульського муніципалітету, приблизно в 50 кілометрах на південь від Тбілісі, знайшли стародавні глиняні посудини, хімічний аналіз фрагментів яких показав вміст в них залишкових сполук вина. Ці городища відносяться до періоду раннього неоліту, тобто датуються приблизно 6000-5800 роком до н. е.
Винні залишки були витягнуті з великих ємностей, які, ймовірно, використовувалися для ферментації, старіння і зберігання. Вони були ідентифіковані як вино, оскільки містили винну кислоту, яка зустрічається у великих кількостях в євразійському винограді (Vitis vinifera) і вині, отриманому з нього.
Відкриття було зроблено професором Патріком Макговерном, молекулярним археологом з Музею археології та антропології Університету Пенсільванії і автором статті "Раннє неолітичне вино Грузії на Південному Кавказі", опублікованій 13 листопада 2017 року в журналі PNAS, офіційному органі Національної академії наук США.
У цій статті, в підготовці якої разом з американським вченим брали участь його колеги і фахівці з Грузії, Франції, Італії, Ізраїлю, Канади і Данії, наведені результати досліджень, які свідчать: племена, що жили на території нинішньої Грузії 8000 років тому почали виробляти вино .
У Грузії збережено більше 500 видів виноградної лози. Найстаріший грузинський традиційний метод приготування вина у великих глиняних глечиках - квеврі в грудні 2013 року було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
