НАБУ і НАПК не мають права використовувати у своїй роботі подані е-декларації до законодавчого врегулювання форми декларування
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Національне агентство з запобігання корупції (НАПК) отримають правові підстави для аналізу е-декларацій лише після приведення форми електронної декларації у відповідність з чинним законодавством.
"Приведення форми електронного декларування у відповідність з чинним законодавством вимагає негайного унормування. Тільки за цієї умови НАБУ і НАПК отримають правові підстави для аналізу поданих декларацій щодо наявності в них ознак адміністративних або кримінальних правопорушень", - йдеться у відповіді НАБУ на запит агентства "Інтерфакс-Україна".
У НАБУ інформують, що на сьогоднішній день електронні декларації подали 19 співробітників Бюро, 14 з яких – детективи. У Бюро нагадали, що подання е-декларації співробітниками НАБУ почалася 1 вересня цього року.
При цьому в Бюро заявили про відсутність будь-яких внутрішніх документів або розпоряджень, які б обмежували заповнення співробітниками НАБУ е-декларації.
"Запевняємо, що детективи та інші співробітники Бюро подадуть свої декларації у визначений законом термін і у встановленій формі", - зазначають у Бюро.
При цьому в НАБУ наголошують, що процес подання декларації відбувається не так швидко, як хотілося б, з об'єктивних причин.
"Справа в тому, що форма онлайн-декларації не відповідає технічним вимогам, які затвердив НАПК у червні 2016 року. У такій ситуації виникає питання легітимності заповнення декларації. Тому, щойно НАПК вирішить питання невідповідностей у формі декларації, подання електронних декларацій піде набагато швидше", - пояснюють у НАБУ.
У Бюро звертають увагу на особливу важливість легітимності форми е-декларування для роботи самого НАБУ. "За законом, невідповідності, виявлені НАПК у деклараціях і способі життя державних службовців, можуть бути приводом для початку розслідування з боку НАБУ. Але якщо форма декларації, яку будуть заповнювати держслужбовці, не буде затверджена НАПК (як це є наразі), то у нас будуть сумнівні перспективи для притягнення до відповідальності потенційних корупціонерів. Оскільки за таких обставин неможливо буде довести наявність ознак складу злочину за статтею 366-1 Кримінального кодексу України ("Декларування недостовірної інформації")", - інформує Бюро.
