Головне юруправління ВР засвідчує невідповідність останньої редакції законопроекту про деривативи Конституції

Головне юридичне управління Верховної Ради відзначає невідповідність деяких норм спрямованого на друге читання законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання ринку деривативів)" Конституції України та директивам ЄС.

Згідно з висновком відомства, розбіжність, зокрема, полягає в механізмі визнання кваліфікованих інвесторів.

Положення законопроекту визначають, що юридичні та фізичні особи можуть бути визнані кваліфікованими інвесторами Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) в установленому регулятором порядку.

У свою чергу в директиві Європейського Парламенту та Ради №2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року "Про ринки фінансових інструментів" (MiFID II) визначено критерії, у разі відповідності яким велике підприємство автоматично вважається кваліфікованим інвестором.

Середні і малі підприємства, а також фізичні особи в рамках Євродирективи можуть бути визнані кваліфікованими інвесторами після направлення відповідного запиту інвестиційної компанії та за умови відповідності визначеним критеріям.

"Тобто в директиві відсутні норми про необхідність визнання юридичних та фізичних осіб кваліфікованими інвесторами уповноваженим державним органом", - зазначає рада.

Питання, на думку ради, викликають також інші норми законопроекту, зокрема, надання НКЦПФР статусу, аналогічного статусу Національного банку України (НБУ) є необгрунтованим з правової точки зору, оскільки "особливий мандат" центрального банку пов'язаний виключно з його основним завданням - проведенням монетарної політики, а не виконанням наглядових функцій в банківській сфері.

Відсутність у проекті закону переліку видів "регульованих ринків" не дозволяє чітко визначити функції НКЦПФР з метою здійснення їх регулювання, що суперечить нормі Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Рада також звертає увагу на встановлену законопроектом відсутність відповідальності у глави, членів та інших службовців НКЦПФР, а також залучених експертів за будь-які дії або бездіяльність, пов'язані з виконанням завдань і повноважень регулятора, якщо вони діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позови, подані проти таких осіб, вважаються позовами, поданими проти НКБЦФР.

Такий підхід, на думку ради, не враховує норми Кодексу адміністративного судочинства, який передбачає, що стороною в адміністративній справі може бути як орган державної влади, так і окремо його службовець чи посадова особа.

Загалом рада вважає, що законопроект про деривативи в поточній редакції може негативно вплинути на стан і розвиток ринку капіталу, оскільки призведе до правової невизначеності відповідних приписів законів і ускладнить їх застосування на практиці.

Рада вважає, що зазначений законопроект потребує доопрацювання та внесення на повторне друге читання.

Як повідомлялося, комітет Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності рекомендував парламенту прийняти в цілому законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання ринку деривативів)".

Ухвалення цього законопроекту - одна з вимог Міжнародного валютного фонду.