Україна, що в четвер оголосила про досягнення угоди з кредиторами стосовно параметрів реструктуризації зовнішнього боргу, розраховує на те, що списати борги за євробондами погодиться і Росія. Але російська влада з цим підходом категорично не згодна, наполягаючи на тому, що борг України перед Росією в $3 млрд є офіційним, а не комерційним, тобто під параметри реструктуризації не підпадає.

Якщо не вдасться врегулювати спори стосовно статусу євробондів України, куплених Росією майже два роки тому, розгляди боржника і кредитора можуть продовжитися в суді, вважають аналітики.

ВИГІДНА ПРОПОЗИЦІЯ

Міністерство фінансів України і Комітет кредиторів на чолі з провідним тримачем українських євробондів Franklin Templeton після п'ятимісячних переговорів у четвер погодилися на взаємні поступки, щоб уникнути ще більших втрат за рахунок усе більшого ризику дефолту країни.

Сторони домовилися про списання 20% українського боргу, що становить $18 млрд. Реструктуризація торкнеться 11 суверенних випусків і трьох випусків єврооблігацій Українського інфраструктурного фонду.

Україна випустить дев'ять нових євробондів, приблизно рівних за обсягом, з погашенням у період з 2019 до 2027 року в обмін на наявні єврооблігації з терміном обігу до 2015-2023 років. При цьому ставка купона зросте незначно - до 7,75% річних з поточних 7,22% річних.

Для кредиторів умови реструктуризації виглядають більш ніж прийнятними, більшість із них, швидше за все, проголосує за схвалення запропонованої Україною угоди, пишуть у своєму огляді аналітики Sberbank Investment Research. Загалом реструктуризація означає відстрочення погашення боргу приватного сектора України на чотири роки, що є тактичним успіхом влади країни, відмічають вони.

Попри те, що голосування стосовно кожного випуску євробондів відбуватиметься окремо, а згоду на реструктуризацію мають дати не менш ніж 75% тримачів випуску, кредитори, ймовірно, вважатимуть за краще прийняти нові умови, це вигідніше, ніж отримати мораторій на виплату боргів, вважає головний економіст ING у Росії і СНД Дмитро Польовий.

Основне питання, на думку аналітиків: що буде з євробондами України, що належать Росії.

РОСІЯ НЕ СПИСУЄ

Уряд України в одному зі своїх розпоряджень включив у перелік боргових зобов'язань, що підлягають реструктуризації, викуплені Росією єврооблігації на $3 млрд з терміном погашення в грудні 2015 року.

Мінфін РФ уже не раз заявляв, що не вважає ці єврооблігації комерційним боргом і не планує брати участі в реструктуризації боргу. В четвер цю позицію ще раз підтвердив міністр Антон Силуанов.

РФ навряд чи вимагатиме дострокового погашення цих паперів, швидше за все, російська влада продовжить консультації з МВФ стосовно зміни статусу цього боргу і, як наслідок, їх виключення з периметра реструктуризації, вважають аналітики Sberbank Investment Research.

"Якщо цей сценарій не реалізується, то цілком імовірною виглядає відмова України погасити ці єврооблігації в грудні, судові розгляди між кредитором і боржником, а також виконання угод CDS", - вважають вони.

"Позиція РФ максимально проста: українські єврооблігації, що належать ФНБ, належать також до категорії "офіційного", а не "комерційного" боргу, ці самі борги в периметр реструктуризації не входять, тому мета РФ - не блокувати процес, а домогтися визнання правильного статусу", - пояснює керівник Sberbank Investment Research Олександр Кудрин.

Він зазначив, що за кожною емісією голосування відбуватиметься окремо, і якщо тримачі всіх єврооблігацій погодяться на новацію, то це ні до чого не зобов'язує Росію, оскільки Росія є 100-відсотковим тримачем одного випуску.

Неможливо приміряти на Росію умови, у формуванні яких вона не брала участі, але зрештою вирішення проблеми з цими євробондами впирається в політику, а не в параметри угоди, каже старший портфельний керівник GHP Group Федір Бизиков.