67 народних депутатів України від парламентської фракції "БЮТ-Батьківщина" підписали звернення до Конституційного Суду з вимогою визнати закон України "Про засади державної мовної політики" неконституційним.

Як повідомляється на сайті об'єднаної опозиції "Батьківщина" у четвер, "у своєму зверненні до Конституційного Суду народні депутати надали перелік норм закону, які не відповідають Конституції України і прямо суперечать цілій низці її положень".

Зокрема, депутати зазначили, що закон є дискримінаційним щодо мов меншин, які компактно проживають на території України, але з невідомих причин вони не були внесені до закону про мови, який дає перелік лише 18 мов нацменшин.

"Відповідно до Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження", - йдеться у зверненні нардепів до Конституційного Суду.

Також у зверненні наголошується, що ухвалений Верховною Радою закон "Про засади державної мовної політики" суперечить міжнародним угодам, які ратифікувала Україна.

Крім цього, депутати наголошують, що, відповідно до Конституції України, порядок застосування мов визначає виключно закон, а не рішення органів місцевого самоврядування, як передбачено в законі "Про засади державної мовної політики".

Як повідомлялося, 17 жовтня до Конституційного Суду України надійшли два конституційні подання від 51 народного депутата про оцінку конституційності положень закону про засади державної мовної політики, а також про оцінку конституційності цього закону у зв'язку з можливим порушенням процедури його розгляду й ухвалення.

Як повідомлялося, Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент України Віктор Янукович підписав його, а набув чинності закон 10 серпня. Він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 р. підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації мовного закону.

Угорська мова стала регіональною в місті Береговому (Закарпаття), а молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.

Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.