Дробович про українські поховання в Польщі: Немає сенсу в нових запитах, якщо старі місця пам'яті зруйновані
Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович заявляє, що Україна не подавала запитів на проведення нових пошукових або ексгумаційних робіт на території Польщі, оскільки для початку просить відновити зруйновані.
"Ситуація з українськими похованнями в Польщі потребує додаткового вивчення, але ті дані, які в нас є, свідчать про те, що є ціла низка актів вандалізму, значна частина з яких не була виправлена... Складна ситуація", - сказав Дробович на пресконференції в Києві в четвер.
Очільник УІНП заявив, що якщо підходити до проблемних питань українсько-польських поховань конструктивно та прагматично, то це господарські питання, які можуть бути вирішені протягом одного-двох сезонів за мінімальні кошти.
"Відновити зруйновану в Польщі табличку на горі Монастир можна за тиждень. І якщо у великій Польській Республіці знайдуться люди, які готові зупинити цю ганьбу й наругу, готові відновити справедливість та сплюндроване українське місце пам'яті, яке в Польщі вже незабаром 10 років буде таким, то це можливо зробити протягом кількох днів", - додав він.
Серед іншого, Дробович наголосив, що Інститут поки що не чув жодних заяв із польського боку про наміри відновити українські місця пам'яті, не кажучи вже про майбутні гарантії їх збереження. Крім того, він розповів, що за його п'ятирічну каденцію Україна не подавала запитів на проведення пошукових або земельних роботи на території Польщі, оскільки для початку Україна просила відновити те, що вже є і вандалізовано.
"Який сенс давати запит на пошукові роботи, для того щоб знайти останки, ексгумувати їх для створення нових місць пам'яті, якщо ті, що вже створені, розбиті кувалдою та викинуті на смітники?" - поскаржився він.
Як повідомлялося, у вересні президент Польщі Анджей Дуда заявив, що спроби блокувати вступ України до Європейського Союзу грають на руку політиці Володимира Путіна. Про це він заявив, коментуючи заяву міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що Україна не може вступити до ЄС без розв’язання "волинського питання".
2 жовтня в УІНП заявили, що планують провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році. Також в Інституті заявили, що залишаються відкритими до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження та догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні, а також поскаржилися, що офіційні міжінституційні механізми вирішення проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють.
26 листопада глави МЗС України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський після переговорів у Варшаві погодили спільну заяву, де, зокрема, зазначено, що сторони "рішуче налаштовані вирішити спірні питання спільного минулого".
27 листопада голова Інституту національної пам'яті Польщі Кароль Навроцький заявив, що польська сторона чекає на погодження Україною раніше надісланих запитів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії і готова розпочати пошук протягом 24 годин. Водночас голова УІНП Дробович заявив, що Україна звернулася до Інституту нацпам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримала.
28 листопада голова УІНП Дробович заявив, що розраховує, що українсько-польська робоча група з вирішення спірних питань спільного минулого зможе домогтися конкретних зрушень у грудні 2024 року. Також він вважає, що пошук та ексгумацію польських поховань в Україні можна здійснити у 2025-2026 роках.
