Українська мова зміцнила свої позиції в соцмережах у 2025р - мовний омбудсмен
У 2025 році темпи українізації соціальних мереж прискорилися, а виконання вимог мовного законодавства в інтернет-просторі демонструє позитивну динаміку, повідомляє уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.
"Після різкого сплеску в 2022-2023 роках та певного уповільнення у 2024 році, знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегменту соціальних мереж", - цитує Івановську прес-служба по результатам обговорення стану дотримання вимог законодавства щодо мови інтернет-представництв та презентації дослідження про вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж у 2025 році.
За словами уповноваженої, результати дослідження Центру контент-аналізу засвідчили зростання частки українськомовного контенту в соціальних мережах і зменшення присутності російської мови в публічному цифровому просторі.
Вона наголосила, що особливо помітне зростання вибору української на платформах з найбільшим впливом на формування мовного середовища підлітків: це YouTube (плюс 19% та TikTok (плюс 29%).
"Важливим є і регіональний вимір. Так, наприклад, у 2025 році Дніпропетровська область за темпами українізації дописів випередила навіть Київ, продемонструвавши зростання на 15,3%", - йдеться в повідомленні.
Водночас уповноважена наголосила, що мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги як з боку держави, так і з боку власників онлайн-ресурсів.
Івановська також звернула увагу на необхідність подальшої роз’яснювальної роботи та неухильного виконання мовних норм в інтернеті, оскільки саме цифровий простір сьогодні є одним із ключових середовищ формування мовних практик і суспільних наративів.
Серед ключових рекомендацій уповноважена звернула увагу на необхідність: обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора; формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій; посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності; активнішої участі органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.
