Затверджені на засіданні уряду 11 липня зміни до постанови про оборонні закупівлі (№1275) не врегулювали ситуацію з дискримінаційним підходом Держаудитслужби (ДАСУ) щодо заборони внесення українськими підприємствами до ціни контрактів із Міноборони, укладених із моменту запровадження воєнного стану, такого показника як прибуток, вважає власник компанії "Текстиль-Контакт" (ТК) Олександр Соколовський.

"Напередодні було погоджено проєкт цих змін, що містив пункт, який дозволив би поставити крапку в цьому питанні. Однак ухвалені зміни в остаточній редакції узгодженої раніше норми не містять, тому що в процесі ухвалення змін, на превеликий жаль, її в останній момент виключили", - повідомив він агентству "Інтерфакс-Україна".

Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграм-каналі написав, що проблему нарахування прибутку підприємствами легпрому за держзамовленням вирішено.

"Вітаю рішення КМ (...) Пам'ятаєте, коли виробників намагалися притягнути до відповідальності за 5% прибутку, відображеного в акцентованому Міноборони кошторисі? Будь-які безглузді претензії до легкої промисловості знято. Справедливість відновлено", - написав він у середу.

Текст ухваленого документа поки що не оприлюднено.

Своєю чергою Соколовський пояснює, що проблема з ДАСУ виникла саме через те, що постанова уряду №335, якою керувалася ДАСУ, передбачала формування ціни на підставі "калькуляції витрат", і в переліку цих витрат не містилося слово "прибуток".

"Зміни до постанови (про оборонні закупівлі) в редакції проєкту могли стати додатковим аргументом на користь Міноборони та виконавців держконтрактів для захисту позиції в суді. По суті, ці зміни чітко висловлювали позицію уряду, що метою постанови №335 не була заборона на включення прибутку в ціну контрактів. Але прийнята редакція (якщо ми бачили саме її) ситуацію змінює лише на майбутнє, але не за минулі періоди", - пояснює він.

Власник "ТК" висловив думку, що зміни взагалі були б непотрібні, якби Держаудитслужба та суд погодилися, що постанова Кабміну, яка визначає норму прибутку під час закритих закупівель (№363), є робочим інструментом і для закупівель, які є неконкурентними,

"Але ми сумніваємося, що норма постанови застосовна до наших контрактів", - зазначив Соколовський.

"Припускаю, що цей найважливіший пункт, який вирішує проблему, прибрали тому, що Мінфін і Мін'юст (а це вони не узгодили зміни, які цікавлять постачальників Міноборони) не захотіли створювати прецеденти надання нормативно-правовому акту (НПА) зворотної сили в часі", - вважає він.

Водночас, зазначає він, у виняткових випадках це допустимо, коли сам НПА містить вказівку на надання деяким його положенням зворотної сили.

"Тим більше в цій ситуації, зміни до оборонних закупівель не спричинили б зміну юридичних наслідків ні для виконавців держконтрактів, ні для МОУ за минулі періоди (адже всі заочно і так згодні, що прибуток можна було включати); ці зміни просто були б констатацією загальної згоди", - резюмує Соколовський.

Як повідомлялося, раніше ДАСУ, перевіривши контракти Міноборони, заявила про порушення на 2,5 млрд грн. Зазначалося, що виробники, які співпрацюють із військовим відомством, не повинні закладати прибуток у контракти з державою.

Соколовський на фейсбук-сторінці написав, що така ситуація вигідна насамперед іноземним постачальникам і силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід, "із мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, що наважилися у надскладний 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження".

Міністр оборони України Олексій Резніков назвав абсурдними висновки ДАСУ і висловив упевненість у тому, що рішення буде знайдено.

За його словами, у Міноборони переконані, що український бізнес, який забезпечує армію, має право на прибуток, тому вони оскаржили підхід Держаудиту в суді.

Однак бізнес висловив думку, що доки буде ухвалено судове рішення, їх "випатрає" податкова.