В Україні з початку повномасштабного вторгнення припинили роботу тільки 3% компаній - Світовий банк
Тільки 3% компаній від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну закрилися, тоді як 97% не припинили роботу. При цьому від війни більше постраждали великі компанії, йдеться в дослідженні Світового банку "Негоди та адаптація: як українські приватні фірми виживають під час російського вторгнення".
"Чи можете ви собі уявити, що після цієї руйнівної війни тільки 3% компаній (в Україні – ІФ-У) закрилися? 97% компаній сказали, що вони продовжують роботу, і з 97%, фактично 80%, тобто чотири з п'яти компаній сьогодні відкриті або частково відкриті, працюють, ведуть бізнес і не звільняють співробітників", - повідомив регіональний директор Світового банку з питань країн Східної Європи Аруп Банерджі, презентуючи дослідження на бізнес-дні, організованому "Європейською бізнес асоціацією" (ЄБА), на полях Конференції з відновлення України (URC) у Лондоні в п'ятницю.
За його словами, компанії виявилися стійкими. Багато хто зменшив потужності, але продовжують працювати, що є "дивовижною і зворушливою історією". З одного боку, йдеться про втрачений потенціал, але з іншого - про стійкість і боротьбу компаній за своє майбутнє і подальший розвиток в Україні, зазначив регіональний директор Світового банку з питань країн Східної Європи.
Банерджі зазначив, що війна по-різному вплинула на обсяг продажу і зайнятість у секторах залежно від галузей і, зокрема, географічних локацій. "Деякі компанії змогли відновитися краще, і краще справляються з наслідками війни. Однак перед викликами опинилися всі без винятку", - зазначив він.
У середньому в країні обсяг продажу впав на половину (53%), тоді як зайнятість скоротилася лише на чверть (26%). І що проходить червоною ниткою в результатах опитування, найбільш відчутний вплив наслідків війни відчули великі компанії з понад 100 співробітниками. 41% великих компаній повідомили про втрату активів і тільки 15% невеликих (до 19 співробітників), сказано в дослідженні.
Ситуація відрізняється і залежно від регіону: на сході та півдні України падіння продажу становило 70% і 63% відповідно, тоді як на заході лише 39%. Середні та дрібні компанії виявилися більш стійкими, оскільки могли краще перебудовуватися і гнучкіше реагувати, припустив Банерджі.
У розрізі галузей найбільш серйозного впливу зазнали будівництво і промисловість, але також постраждала і сфера туризму. У результаті повномасштабного вторгнення в Україні прискорилося падіння виробництва сталі. Значення мало й те, що низка сталеплавильних підприємств були розташовані близько до лінії фронту. При цьому, після зими в Україні обсяги виробництва сталі знову почали зростати. Водночас виробники дерев'яних меблів, більшість з яких має фабрики в західній частині України, змогли отримати прибуток, зокрема, й завдяки заміщенню російських і білоруських підприємств, що пішли з ринку через санкції.
Обсяг виробництва цементу знизився по всій країні. Уже влітку 2022 року підприємствам вдалося відновити 30-50% довоєнного обсягу виробництва, але потім вони зазнали негативного впливу блекаутів, що настали в результаті систематичних атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. Ситуація відрізняється залежно від регіону - якщо в Миколаївській області виробництво цементу продовжувало знижуватися, у Хмельницькій області воно навпаки зростало.
75% експортерів знизили обсяги через проблеми з логістикою і розрив ланцюжків поставок, зокрема скорочення доступу до портів Чорного моря. Також 66% імпортерів сировини і проміжних галузевих ресурсів знизили або припинили обсяги поставок, з них - 80% найбільших. "Експорт здійснюється наземними шляхами, зрозуміло, сухопутними шляхами до Польщі та Румунії, портів Дунайського кластера та польських портів, але обсяги, які йдуть через них, є значно меншими", - зазначив Банерджі.
Близько половини всіх підприємств і серед них 69% великих (понад 100 співробітників) уже зіткнулися або можуть зіткнутися найближчим часом із фінансовими проблемами. Головними бар'єрами на шляху отримання фінансування є невизначеність, високі відсоткові ставки і необхідність забезпечення заставами, йдеться в дослідженні.
Банерджі розповів, що опитані для дослідження члени Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації - транснаціональні компанії - не тільки зберегли інвестиції в Україні, а й не зменшили їх. Деякі компанії збільшують свої інвестиції, спрямовуючи їх переважно в реконструкцію, але також і купівлю нових активів.
Поряд із оптимістичними оцінками, регіональний директор Світового банку з питань країн Східної Європи висловив занепокоєння тим, що, незважаючи на наявність державних програм з підтримки бізнесу, зокрема й зниження відсоткових ставок за кредитами, дрібні та середні компанії ними не охоплені, а подекуди не мають про них інформації. Також, найменше підтримкою охоплені компанії на сході України. Лише 6% компаній (із 9-19 співробітників) отримують підтримку від держави проти 12% середніх (20-99 співробітників) і 17% великих (понад 100 співробітників). 5% компаній з будівельної галузі та 3% з туристичної отримують підтримку. Близько 30% компаній не мають інформації про держпідтримку. "Тому тут є важлива політична рекомендація, що допомога насправді корисна, вона працює, але потрібно зробити більше для поширення інформації про неї", - зазначив Банерджі.
Дослідження було підготовлено на основі опитування пулу бізнес-компаній, що працюють в Україні (2,5 тис., включно з дрібними компаніями до 19 співробітників), середніми (20-99) і великими (понад 100 співробітників). Також, опитування понад 80 транснаціональних компаній з фокусом на інвестиції або їх вилучення, плани на майбутнє. Крім того, для аналізу процесів економічної активності в Україні використовувалися високочастотні супутникові дані.
