Балтійські порти залишаються важливими альтернативними шляхами для українського агроекспорту - думка

Логістика залишається однією з найскладніших проблем українських експортерів продуктів переробки зернових з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, заявив директор ГС "Борошномели України" Родіон Рибчинський на міжнародній конференції Baltic Grains & Oils Conference в Ризі 16 квітня.

"Дуже допомогли нам шляхи співдружності, тобто ті відкриті шляхи, які нам надали європейські країни на свою залізницю, в тому числі сюди на балтійські порти та на польські порти. Але це все одно не дає змоги в повному обсязі компенсувати ті втрати, яких ми зазнали з початку війни", - процитувало його виступ інформаційно-аналітичне агентство "АПК-Інформ".

За його словами, є можливість через Дунай відвантажувати продукцію до порту Констанца, але залишаються воєнні ризики, страхові компанії ці ризики оцінюють як високі, відповідно залишається суттєвою вартість логістики.

"Балтійські порти, з одного боку, цікаві тим, що тут є прямі контейнерні лінії і є можливість відвантажування на Північну Америку, на Південну Азію й таке інше. Але це дуже велике коло для того, щоб товар туди потрапив… Фактично ми бачимо, що порівняно з 2021 роком лише порт Венспілс перевалив трішки більше української продукції, всі інші порти зменшили. Наприклад, через порт Клайпеда фактично удвічі скоротилися обсяги перевалки у 2023 році", - зазначив Рибчинський.

Водночас польські порти суттєво збільшили обсяги перевалки української продукції, зокрема продуктів переробки зернових.

Балтійські порти, за словами Рибчинського, залишаються важливими альтернативними шляхами для експорту з України. Серед основних переваг – доступ до Північної та Західної Європи, терміни доставки, стабільність клімату, сучасна інфраструктура, менше заторів і, головне, безпека судноплавства. Серед недоліків – логістичні витрати у 2-3 рази вищі порівняно з портами Дунаю, вища вартість обробки вантажів, "вузькі" місця на залізниці.