Депутати пропонують ВР зобов'язати операторів надавати послуги з вибору абонента й до 50 разів збільшити штрафи за порушення абонентських прав
Група з 14 депутатів (фракції "Слуга народу" та "Опозиційна платформа - За життя") 5 лютого 2020 року зареєструвала у Верховній Раді новий законопроект "Про електронні комунікації", який передбачає можливість позасудового вирішення спорів у телеком-галузі, збільшення штрафів за порушення прав абонентів і посилення покарання за спам.
Як зазначається в тексті супровідної записки Офісу ефективного регулювання (BRDO), який брав участь у розробці законопроекту, основні його положення спрямовані на захист споживачів послуг.
Так, розсилка спаму, згідно з текстом законопроекту, передбачає накладення штрафу розміром від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ, нині - 17 грн).
Законопроект також передбачає можливість позасудового вирішення спорів шляхом звернення до галузевого регулятора (в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, НКРЗІ) - як для міжоператорських спорів, так і для абонентських звернень.
Крім того, законопроект передбачає штраф розміром від 1 тис. до 5 тис. НМДГ за кожен факт порушення прав абонентів (зараз від 50 до 100 НМДГ).
Законопроект також передбачає можливість вільного вибору абонентами постачальника електронних комунікаційних послуг, а також виду та кількості пропонованих ним послуг, зокрема отримання за наявності технічної можливості окремої електронної комунікаційної послуги (не в складі пакета послуг). Водночас постачальники можуть пропонувати абонентам пакети послуг, сформовані на свій розсуд.
У законопроекті також прописано, що відновлення послуг у разі втрати ідентифікатора анонімним абонентом (SIM-картки, e-SIM, налаштувань інтернет-роутера тощо) здійснюється виключно за умови ідентифікації цього абонента в постачальника і надання ним персональних даних.
Відповідно до запропонованих змін до законодавства, обов'язки учасників ринку та правила їхньої діяльності визначатимуться виключно пропонованим законом і не зможуть бути розширені підзаконними актами.
Законопроект також передбачає, що держава визначить території, де не має доступу до інтернету, зокрема через те, що надання послуг там економічно невигідне для операторів. У таких випадках розглядатиметься можливість розгортання мереж електронних комунікацій завдяки наданню постачальникам безкоштовного доступу до інфраструктури державної та комунальної власності і, відповідно, здешевлення будівництва мереж.
Крім того, законопроект передбачає впровадження технологічної нейтральності, а також встановлення регулятором єдиних оптових розрахункових такс за послуги термінації національного трафіку для мобільного голосового зв'язку та для фіксованого голосового зв'язку.
Також у законопроекті зазначається, що господарська діяльність у сфері електронних комунікацій провадиться на основі загальної авторизації.
Упроваджується норма, обов'язки для забудовників обладнати нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального та іншого призначення всіх форм власності мережами та пристроями для організації надання електронних комунікаційних послуг.
Законопроект також пропонує дозволити операторам спільний доступ до фізичної інфраструктури мереж і спільне встановлення і/або використання елементів мережі та інфраструктури.
Водночас, згідно з текстом законопроекту, оператор "зобов'язаний в установленому регуляторним органом порядку задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів на надання доступу до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі з метою розміщення елементів високошвидкісних мереж". Однак такий доступ має надаватися на "справедливих і обґрунтованих умовах, зокрема з платою за доступ".
Законопроект також пропонує запустити Електронну регуляторну платформу - автоматизовану інформаційно-аналітичну систему регуляторного органу. Мета - реалізувати можливість електронного обміну інформацією, документами й налагодити онлайн-взаємодію з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачами радіочастотного спектра та ресурсів нумерації, користувачами послуг електронних комунікацій.
Згідно з текстом законопроекту, універсальними електронними комунікаційними послугами є: послуги широкосмугового доступу до інтернету й голосових електронних комунікацій у фіксованому місці, що надаються незалежно від технологій (проводового, безпроводового) доступу споживача до електронних комунікаційних мереж.
Як повідомлялося, наприкінці 2019 року Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), висловилася за недоцільність прийняття нової редакції законопроекту "Про електронні комунікації" (№2264) у зв'язку з зауваженнями до нього й заявила, що готується нова редакція галузевого законодавства.
Група з десяти депутатів із більшістю від партії "Слуга народу" в рамках поновлення галузевого законодавства ринку зв'язку подала законопроект "Про електронні комунікації" №2264, що пропонує зробити доступ до інтернету та голосового зв'язку універсальною послугою і впровадити держрегулювання тарифів ринку електронних комунікацій.
На думку мобільного оператора компанії lifecell, запропонований депутатами законопроект "Про електронні комунікації" захищає раніше сформовану на телеком-ринку неконкурентну ситуацію.
Водночас компанія "Vodafone Україна" вважає, що документ загалом відповідає вимогам перспективного регулювання, але штрафи, пропоновані в законопроекті, завищені.
На думку "Київстару", законопроект "Про електронні комунікації" врегулює проблеми доступу до інфраструктури.
Віце-прем'єр - міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров відкликав законопроект "про електронні комунікації", в якому пропонувалося зобов'язати операторів надавати послуги зв'язку на основі укладання договору з наданням абонентом особистих даних, а також дозволити операторам мобільного зв'язку блокувати "сірим" мобільним терміналам доступ до своїх мереж за IMEI-кодами.